Перейти до основного вмісту

Чудовисько висушило річку і луснуло. Мандрівка до Кракова (відео)

Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) - замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові

Легенда про Краківського дракона вабить до давнього міста мільйони туристів з усього світу

У мене вдома на поличці стоїть маленький зелений дракон із трьома мордочками, що начебто мають дихати вогнем. Цей сувенір я привіз кілька років тому з Кракова. Поляки запевнили мене, що керамічний талісман приносить удачу його власникові.

Гадаю, про Краків, 760-тисячне місто на півдні Польщі, чимало українців, особливо зі сходу, і досі мають примарні уявлення. Можливо, їм варто скористатися безвізом, аби побачити європейські старовину й сучасність на власні очі. Якщо не брати до уваги краківську знамениту ковбасу, то про середньовічну польську столицю я й сам донедавна знав лише те, що її історична частина неймовірно красива і дуже схожа на наш древній Львів. Лише більш доглянута.

Поспішаємо до міфічного цмока

Королівський замок
В усякому разі, коли ми з колегами опинилися на брукованих вуличках старого Кракова, то це порівняння нам здалося цілком слушним. А ось, чого немає у Львові (хоча він має свої неповторні принади), так це вогнедишного дракона. Для краків`ян він є головним символом їхнього міста. Цьому міфічному цмоку (польською мовою цмок - дракон) в Кракові навіть зведено шестиметровий бронзовий пам'ятник.

У підніжжя пагорба краків`яни звели шестиметрову статую казквого дракона
А ще кажуть, дух середньовічного чудовиська досі мешкає в печері біля Вавельського пагорба, на якому височіє старовинний королівський замок - місце паломництва мільйонів туристів. Нам, журналістам українських видань, теж пощастило побувати в цій знаменитій резиденції польських монархів.

Якщо ви неорганізований турист і в Кракові вперше, у вас все одно немає жодних шансів заблукати: стара частина міста з її головними історичними пам'ятками розташована неподалік залізничного і автобусного вокзалів. Скажімо, ми свою невелику подорож давньою польською столицею провели на ногах.

Сучасний вигляд середньовічної Ринкової площі


Краків вабить мільйони туристів
До Вавеля ми рушили через Ринкову площу - найбільшу і одну з найкрасивіших історичних площ Європи. Варто сказати, що всі прилеглі до неї вулиці і вулички є пішохідними, тому крім гужового і електричного транспорту для туристів ми не зустріли там жодного автомобіля, мотоцикла чи скутера.

Центр Кракова має чимало пішохідних вулиць і вуличок

Подорож старим містом 2королівською" каретою - одна з принад для туристів

Деяких туристів пішохідні екскурсіє старим Краковом втомлюють,
адже місто має безліч цікавинок, які варто обійти
Ринкову площу і королівський замок поєднує вулиця Гродська. Десь посередині її ми звертаємо на значно тихішу й вужчу вуличку під назвою Кононіча. Крім своїх архітектурних старожитностей вона примітна й тим, що тут, у будинку під номером 13, розташована «Українська кав'ярня».


Українська кав`ярня на вулиці Кононічній неподалік Вавеля
У кінці вулички перед нашими очима постає пагорб із високим муром, зробленим із червоної цегли. У стіну вмуровані незліченні таблички з іменами людей, які вклали кошти в збереження національного надбання. Це і є Вавель - королівський замок. Тут знайшли свій вічний спокій не лише монарші особи, а й народні герої, знамениті воєначальники. У Кафедральному соборі замку поховані тіла польського президента Леха Качинського і його дружини Марії, які загинули 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під російським Смоленськом.

Перед очима туристів постає величний замок


Підйом до воріт замку вздовж цегляного муру
Ми підіймаємося пологим схилом, минаємо Гербові ворота і потрапляємо у двір замку. Часу на огляд визначних пам'яток одного з головних символів Кракова та Польщі у нас не так багато. Це Кафедральний собор, вежі і, власне, сам замок з його внутрішнім двором. На жаль, зайти всередину королівських палат, подивитися скарбницю монархів і побувати в їх зброярні ми не встигли. Зате із задоволенням послухали легенду про Вавельського драконі у викладі нашого гіда Петра Тарчинського (редактора видання Przelom із міста Хшанува).

Замучила звірюку спрага

Внутрішній двір замку


Панорама на Віслу з території замкового комплексу

Ось, власне, ця напівказкова історія. За дуже сивої давнини володарював у польському місті легендарний князь на ім'я Крак. Мешкав він з улюбленою донькою красунею Вандою у великому замку на високому пагорбі над Віслою. Якось у печері, що була біля підніжжя пагорба, оселився вогнедишний дракон.

Чудовисько крало з пасовищ худобу, але полюбляло також ласувати і містянами, особливо йому подобалися красиві дівчата. Оскільки князь був уже немолодий і самотужки не міг впоратися з грізним сусідом, він закликав на допомогу своїх підданих. Тому, хто здолає страховисько, Крак обіцяв віддати кохану доньку і половину князівства на додачу. Багато славних лицарів кинулися шукати щастя біля підніжжя Вавеля, але жоден не зміг перемогти могутнього дракона. І тут на сцені з'явився скромний швець - хлопчина на ім'я Скуба. Він вирішив перехитрити звіра: зарізав барана, здер із нього шкіру, в яку зашив сірку і смолу.


Уночі Скуба відніс опудало-приманку до печери, де мешкав дракон. Коли той уранці прокинувся, то надзвичайно зрадів поданим йому на сніданок баранчиком і в мить його проковтнув. А потім вогнедишного звіра стала мучити нестерпна спрага. Дракон занурив голову у Віслу і почав пити. Але скільки не пив, так і не міг задовольнитися. Чудовисько висушило половину Вісли і луснуло на радість містянам і їхньому володарю. Кажуть, привид дракона й досі ховається в глибокій печері біля підніжжя пагорба, куди від замку веде довгий шлях. До речі, там вже понад 40 років стоїть металева статуя цмоки. З її пащі щохвилини вириваються язики полум'я.

Мешканці Кракова запевняють, що дух чудовиська присутній і в маленьких статуетках міфічної істоти, котрі продають у тутешніх сувенірних крамницях. Свого триголового дракона я придбав в одній із таких лавок на території Вавеля. До речі, поляки збудували на давній легенді і її символах дуже продуктивний бізнес. Щоб зрозуміти це, варто лише порахувати, скільки туристів повертаються з Кракова з подібними сувенірами.

Олександр Шульга, фото автора і Костянтина Косікова

Спеціально для tv-news.dp.ua


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.