Перейти до основного вмісту

Поблизу Павлограда селяни рятують від смерті лелек (відео)


Фото www.facebook.com/NushanikovoPomoshPticam
У засніженому Придніпров`ї від холоду й голоду потерпають лелеки, які повернулися сюди із теплих країв. Зокрема, в селі Булахівка, що за 20 із гаком кілометрів від Павлограда, місцеві жителі ще 19 березня помітили з десяток чорно-білих птахів. Люди ладні дати їм прихисток, але лелеки поки що нікого до себе не підпускають.

Про незвичайну для цього року ситуацію з перелітними птахами журналістові «На власні очі» розповів мешканець Булахівки Олександр Майборода. «Вперше ми побачили лелек у своєму селі вчора, - розповідає хлопець. – Деякі з них підшукували собі порожні гнізда. Одне є в центрі - поблизу військового меморіалу. Птаха сів у гніздо, а потім знявся і полетів. Поки що лелеки тримаються зграєю і не відокремлюються одне від одного. Ми нарахували до 10 птахів».

За словами Олександра, через несподівані хуртовини й різке зниження температури ситуація для лелек виявилася на кінець березня критичною. Нині Західний Донбас вкритий чималим шаром снігу, подекуди його товщина сягає півметра і більше. Тож м’ясоїдним птахам важко за цих обставин знайти для себе якусь поживу. А ще їм дошкуляють морози. «Наступного ранку ми дізналися, де вони ночували, - продовжує Олександр. – За селом, вздовж дороги, що веде до лісу, є напівзруйновані будівлі, груда плит. Тож саме там птахи тимчасово й оселилися. Хтось із селян вже зробив їм із сіна підстилку».

Фото https://zaxid.net
Хлопець каже, що відлітати кудись в інше місце лелеки, схоже, не збираються і поки що виглядають бадьорими. Однак людська увага їх дещо турбує. Тому близько до себе ці красені нікого не підпускають і одразу тікають, щойно хтось наближається. «Складно сказати, де вони знаходять собі їжу, - розмірковує Олександр. – Ці птахи харчуються комахами, земноводними, дрібними гризунами. Зараз, коли навкруги сніг, усе це знайти важко. Можливо, в полі, де не такі високі замети, вони полюють мишей».

Олександр не пригадує, коли така екстремальна ситуація виникала раніше. Говорить, що завжди о цій порі він вирушає за село, аби сфотографувати перші квіти в луках чи в лісі. «Подивимось, як воно буде далі. Я не виключаю, що доведеться окремих птахів, якщо вони будуть знесилені, забирати в тепло», - каже О. Майборода. Своє співчуття бідолахам і намагання їм допомогти виявляє не лише він, а й інші селяни. Особливо ті, які мешкають поблизу тимчасового лелечого табору. Цього ж дня, 20 березня, мама хлопця, пані Валентина, разом зі своїм колегою долучилися до порятунку птахів. Вони привезли їм сіна й облаштували теплу постіль.


До речі, про схожу ситуацію в інших регіонах України вже встигли розповісти чимало ЗМІ й користувачів соцмереж. Ось одне з таких повідомлень від журналістів ТСН: «На Прикарпатті, замість іти на роботу, люди пораються коло змерзлих лелек. Кажуть, птахи прилетіли перед вихідними, коли надворі було плюс 7. Уночі пішов сніг і прокинувшись, люди жахнулися: бузьки стояли, скоцюрбившись у високому снігу. Щоби лелекам було тепліше, чоловіки розгребли замети на полі і встелили землю соломою».

Як допомогти лелекам?

Тим часом, Міністерство екології і природних ресурсів України розповсюдило у Фейсбуці власні рекомендації з цього приводу. Ось, що радять фахівці: «Тим, хто хоче допомогти пернатим пережити складний час, екологи радять не підходити близько до птахів, щоб не злякати їх і не завдавати додаткового стресу. Лелеки цілком здатні пережити кілька днів морозів.  Головне – це наявність їжі.


Фото зі сторінки Руслана Яременка у Фейсбук
Очистіть від снігу невелику ділянку на невеликому віддаленні від птахів. На цьому місці можна викласти підготовлене сіно та солому. Це і буде місце для підгодівлі. Треба пам’ятати, що лелеки ковтають їжу цілком. Тому велику рибу слід порізати на дрібні шматки. Наприклад, кілограмовий карась це для лелеки вже занадто. Можна давати птахам і м’ясні відходи – курячі шийки. Але якщо птахи зовсім ослаблені і вже не реагують на рухи людей, то їх потрібно забрати, відігріти і тимчасово розмістити в хлівах або інших господарських будівлях разом із домашніми тваринами». Втім, інші екологи радять захисникам, у разі відсутності тваринної їжі для лелек підгодовувати їх вареною картоплею.


Наша довідка

Білий лелека - птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200-220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва - чорногуз.  Білі лелеки харчуються переважно дрібними тваринами  дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибою тощо. Джерело: https://uk.wikipedia.org

Олександр Шульга


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.