Перейти до основного вмісту

У Павлограді вигадали, що робити із залишками снігу


Сквер Тараса Шевченка, Павлоград 5 березня. Фото Павел Градов у Фейсбук
Павлоградські комунальники знайшли застосування снігу, який природа «підкинула» містові наостанок зими. Близько однієї тисячі тонн снігової маси працівники КП «Затишне місто» останнім часом вивезли на місцевий полігон твердих побутових відходів. Замерзла вода має розтанути й загасити нижні прошарки сміттєзвалища, що тліє від минулого літа.

Про це 13 березня повідомив депутатам міської ради мер Анатолій Вершина. Цього дня народні обранці зібралися на спільне засідання своїх комісій. «Як раніше у нас проводилося прибирання снігу? – звернувся до присутніх міський голова. - Завдяки підприємствам, були розпорядження... Виходило все місто... На жаль, на сьогоднішній день у нас залишилось практично тільки «Затишне місто», яке виконує цю роботу...»

За словами А. Вершини, нещодавно він подорожував у справах Україною і зміг оцінити ефективність роботи місцевих комунальних служб у боротьбі із снігом. «І я скажу, що наше місто доволі непогано справилося з цією роботою. Якщо інші регіони стояли, 7 числа, в гололід, то наше місто із самого ранку жило, посипалося, прибиралося. Але недостатньо, я згоден, що не достатньо», - зазначив мер. Він повідомив, що для покращання снігоприбиральної роботи місту необхідно придбати спеціальну техніку. І влада, мовляв, над цим працює.

Соборна площа. Павлоград 5 березня. Фото Павел Градов у Фейсбук
«Снігу, який ми зібрали, ми знайшли застосування, - сказав А. Вершина. - Ми весь цей сніг вивезли на полігон твердих побутових відходів. Де досі димить ізсередини. Горить, воно не згасло. І ми весь цей сніг, приблизно 1000 тон, вивезли на полігон, заскладували, затрамбували. І він буде потихеньку танути... що необхідно полігону».

Нагадаємо, 23 липня 2017 року на полігоні твердих побутових відходів, розташованому поблизу Павлограда на землях Богуславської сільради, виникла масштабна пожежа. Про це повідомляла прес-служба міськрайонного управління ДСНС у Дніпропетровській області. Рятувальникам спільно з комунальниками довелося кілька днів витратити на локалізацію загоряння і його припинення. Втім, нижні прошарки полігону, глибина якого сягає кількох десятків метрів, і досі перебувають у стані тління. Це підтвердив і останній випадок: 28 лютого 2018 року на полігоні знов спалахнуло сміття.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.