Перейти до основного вмісту

Павлоград. Рідкий хлор відходить у минуле?


У 2020 році мешканці Павлограда зможуть отримувати дніпровську воду, знезаражену не рідким хлором, а більш безпечним з'єднанням - гіпохлоритом натрію. Виробляти його буде гідролізне устаткування, яке змонтоване на майданчику №4 КП «Павлоградводоканал».

Запустити обладнання комунальники планують у січні. Про це 26 грудня 2019 року повідомив журналістам директор «Павлоградводоканала» Олександр Карпець. Він нагадав, що 4-й майданчик дезінфікує і перекачує в Павлоград воду каналу «Дніпро - Західний Донбас». Гідролізний агрегат КЕУ -2400 підприємство купило і змонтувало за кошти держави (6,5 млн грн) та міського бюджету (1 млн грн) в рамках держпрограми «Питна вода».

директор КП "Павлоградводоканал" Олександр Карпець презентує нове устаткування

- Ця система виробляє оксидант - гіпохлорит натрію, який знезаражує воду, вбиваючи в ній патогенну флору, - пояснює О. Карпець. - На відміну від рідкого хлору, яким ми користувалися раніше, гіпохлорит натрію не створює канцерогенних сполук і тому безпечний для людини. Він набагато ефективніше дезинфікує воду, ніж рідкий хлор, а його використання дозволить нам зекономити кошти. Я припускаю, що витрати підприємства на знезараження води знизяться на 20%.

Працювати система гідролізу почне, коли підприємство виробить 800 кг запасів рідкого хлору. Це триватиме приблизно півмісяця. Олександр Карпець не виключає, що запуск устаткування та інші технічні новації в «Павлоградводоканалі» дозволять надалі знизити тарифи на послуги. Директор КП і мер Анатолій Вершина визнають, що новий метод дезінфекції дніпровської води сам по собі навряд чи поліпшить її якість у кранах павлоградців. За словами керівників, щоб містяни змогли отримувати чисту воду, потрібно замінити 95% (250-260 км) старих водопровідних мереж і труби всередині великої кількості багатоповерхівок.



- Ми розробили стратегію розвитку системи водопостачання Павлограда на 2020-2030 роки. Вона передбачає використання води з власних підземних джерел і модернізацію водопровідних комунікацій. Труби ми міняємо, але дуже маленькими обсягами. Це великі гроші. Замість проіржавілих металевих ставимо ПВХ (поліхлорвініл – синтетичний матеріал - прим. авт.). Здебільшого робимо це всередині будинків, де комунікації найбільше зношені. У 2018 році виконали такі ремонти в 56 багатоповерхівках, приблизно стільки ж у 2019 році, - говорить Олександр Карпець.

За словами мера, повна заміна системи водопостачання та водовідведення в Павлограді потребує 950 млн -1 млрд грн. Отримати таку суму місто може лише у в якості міжнародного банківського кредиту під державні гарантії. Що стосується теми підземних запасів питної води в районі Павлоградського водозабору, то вони можуть служити альтернативою, але відмовлятися від води з Дніпра сьогодні не варто, упевнений Анатолій Вершина.

Мер Анатолій Вершина каже, що від дніпровської води Павлограду відмовлятися не слід

- На сьогодні точно відомо, що область виділить у 2020 році близько 60 млн грн на реконструкцію держпідприємства «Дніпро - Західний Донбас». Модернізація дозволить, щонайменше, зупинити зростання вартості покупної води «ДЗД»... А воду з підземних джерел, я вважаю, треба використовувати лише як питну. Гадаю, ми вирішимо, чи буде це бюветна система або комбінована, або ж ми підведемо цю воду до будинків, - каже мер.

Олександр Шульга, для gazeta-vestnik.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.