Остання публікація

Греко-католики Лозової відзначили Трійцю (фото, відео)

Зображення
Лозівські греко-католики разом зі всією православною спільнотою відзначили День П’ятдесятниці (Свято Трійці, в народі – Зелена неділя). Зокрема, в храмі Преображенської парафії УГКЦ 20 червня відбулася урочиста Літургія.

Самотній вогник у вікні… Як лозівчани вшановували жертв Голодомору



Скорбота в очах, мерехтливі лампадки й молитва за упокій безневинних жертв – своїх далеких пращурів. А довкола метушливий люд, блискіт фар автівок і морозні сутінки. Саме в такій, вже звичній для активістів, атмосфері у Лозовій на Харківщині 23 листопада тривала акція до 86-х роковин Голодомору.

Другий рік поспіль місцем громадського (неофіційного) вшанування жертв сталінського геноциду стала читальна арка на території 3-го мікрорайону міста.



Згадати трагічні сторінки української історії й розповісти про свій родинний досвід фізичного виживання в добу страшного голоду сюди прийшли три десятки лозівчан. Небагато. Зрештою, так було торік, позаторік і, напевне усі 28 років Незалежності. Цікавість до вуличної акції виявляли лише окремі перехожі. В якийсь момент до кола учасників наблизились два хлопчаки-старшокласники. За кілька хвилин вони пішли.



Священик місцевого осередку Української Греко-Католицької Церкви отець Андрій Насінник відслужив молебен за тими, хто в 1933-му і 1946 роках помер від голодного террору. Наголосив на необхідності доносити правду про Голодомор якомога більшій кількості співвітчизників.

- Народ, котрий не плекає історію, і не переказує її наступним поколінням, не має майбутнього… Ніхто не міг собі уявити 6-7 років тому, що станеться війна в Україні… Ми не застраховані від того, що той голод, який був, знову не повториться в нашому народі… Хтось може спитати, а що він здатний зробити, щоб завадити трагічним подіям сучасної історії? Ми можемо дуже багато, передусім, змінивши самих себе, - сказав о. Андрій.



Громадський активіст, службовець і депутат Лозівської райради Максим Інкін пригадав, як свого часу йому довелося спілкуватися зі ще живими очевидцями подій 1932-1933 років. Хтось із співрозмовників плутався у свідченнях, а хтось і досі боявся сказати правду про ті події.



Інший учасник акції ветеран російсько-української війни, доброволець «Айдару» Роман Авраменко вдався до історичних аналогій. За його словами, частина провини за Голодомор лежить і на тодішніх лідерах європейських країн. Бо вони, певен активіст, знали про трагедію українських селян, але не гребували купувати відібраний у них «совєтами» хліб. Так само Європа й сьогодні готова заплющити очі на російські злочини в Україні заради своїх економічних і політичних вигод.



Волонтерка пані Галина пригадала, як одного разу подорожувала Україною і милувалась її колосистими нивами, кукурудзяними і соняшниковими ланами. Подумала: як, маючі такі природні багатства, Україна в 1930-і роки могла помирати голодною смертю? Висновок один: голод був штучний.



Дві вчительки, обидві Людмили - одна з Яковлівки (за фахом історик), інша з Катеринівки (вчитель української мови й літератури) - заспівали наостанок тужливу пісню про трагедію українського народу. Я ж довго шукав відблиски жалобних свічок у вікнах довколишніх будинків. Таки знайшов. То був один, самотній вогник…

P.S.

Днем раніше, 22 листопада, жалобний мітинг на честь 86-х роковин провела місцева влада. Представники мерії, служб і управлінь, підприємств і організацій, громадського активу зібралися біля стели «Пам’яті та скорботи» на центральному кладовищі.




«Присутні у молитві згадали усіх, хто страждав і помер під час трьох голодоморів. Отець Михаїл, протоієрей храму Свято-Смоленської ікони Божої Матері відслужив панахиду. Усіх загиблих вшанували хвилиною мовчання», - йдеться у повідомленні на сайті Лозівської міськради.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Хроніки ковідного стаціонару. Зі щоденника пацієнта

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?