Перейти до основного вмісту

У Павлограді знов підняли червоно-чорний прапор


У Павлограді на Алеї Слави з`явився червоно-чорний прапор. Його встановили учасники «Ходи Єдності», яка пройшла у центрі міста 24 серпня. Прапору, що символізує боротьбу українців за свою державу, відвели місце біля меморіального каменя на честь загиблих на Донеччині українських бійців – вихідців із Павлограда.

Активісти закріпили червоно-чорне знамено поряд із синьо-жовтим державним у саморобній металевій конструкції на висоті кількох метрів над землею. Честь зробити це організатори акції віддали ветеранам російсько-української війни. Сам меморіальний камінь міська влада встановила на Алеї Слави 3 роки тому. В мерії передбачають, що замість каменя тут буде повноцінний пам’ятник полеглим борцям (над його виготовленням начебто вже працюють).


Ініціатива встановлення червоно-чорного прапора, як і, власне, проведення «Ходи Єдності» вулицею Центральною, належить громадській організації ветеранів АТО/ООС і волонтерів «Патріот» та їхнім однодумцям. Участь у патріотичній акції на День Незалежності взяли кілька сотень містян. Активісти йшли під державними і червоно-чорними прапорами. На Алеї Слави вони вшанували пам'ять своїх загиблих побратимів. Священик ПЦУ о. Роман відслужив молебен за полеглими в різні часи українськими воїнами.

фото зі сторінки Ганни Третьяк-Прудської у Фейсбук

- Наша мета – об`єднати всіх тих, кому болить доля України, - розповіла журналістові учасниця ходи й депутатка міськради Ганна Третьяк-Прудська. - Між однодумцями зараз є непорозуміння. Але політичні сварки не на користь спільній справі. Бо справжній ворог цим користається, а війна ще не закінчилася. Тому нам треба знов гуртуватися.

фото зі сторінки Ганни Третьяк-Прудської у Фейсбук

За словами Ганни, представники громадського сектору не полишають надій започаткувати у Павлограді традицію на офіційному рівні вивішувати під час державних свят поряд із синьо-жовтим ще й червоно-чорний прапор. Зокрема, на головному флагштоку міста на Алеї Слави.


Нагадаємо, ранком 15 березня (а, радше, вночі) у центрі Павлограда на Алеї Слави поряд із державним з'явився ще один прапор – червоно-чорний. Муніципальна влада до його появи не мала жодного стосунку. До спонтанної акції начебто вдалися напередодні невідомі. Невдовзі прапор зняли комунальники.


Раніше, 20 лютого, депутати міськради обговорювали можливість використання червоно-чорного прапора на території Павлограда під час офіційних заходів. Проект відповідного рішення підготували тоді обранці від фракції "Самопоміч" Ігор Зінько і Ганна Третьяк. Вони пропонували вивішувати прапор боротьби тричі на рік - у День пам'яті Героїв Крут, День українського добровольця та День захисника України.

Однак згоди між собою депутати в раді не знайшли. Тож вирішили повернутися до цієї теми пізніше. Вже 19 березня, під час пленарного засідання, депутатська більшість фактично відхилила пропозицію своїх колег із «Самопомочі». Ось, як про це написала перс-служба міськради й виконкому: "Емоційним та бурхливим виявився розгляд питання «Про використання червоно-чорного прапора на території міста Павлограда». Депутатами та присутніми висловлювались різні аргументи; голосування показало, що згоди дійти не вдалось – рішення прийнято не було. Міський голова А.О. Вершина закликав депутатів проводити роз’яснювальну роботу з населенням міста стосовно цього питання".


Як реакція на позицію міськради, активні павлоградці влаштували патріотичний флешмоб. Вони почали масово вивішувати червоно-чорні прапори на приватних будівлях. Один із таких символів боротьби з`явився в центрі міста поблизу мережевого супермаркету. До речі, прапор там і досі височіє, щоправда, пошматований вітром, сонцем і дощем.

Олександр Шульга (головне фото - Ганни Третьяк-Прудської)

Довідка:

Поєднання червоного й чорного кольорів, як і, власне, сам червоно-чорний прапор, мають в Україні давні традиції. Адже чорний - символізує українську землю, а червоний кров, яку пролили за неї борці. Ці кольори можна побачити поруч на національному вбранні й крашанках. Є вони й у відомій «Пісні про рушник» на вірш Андрія Малишка. Свідченням того, що червоно-чорні прапори використовували запорізькі козаки, є відома картина Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану». Художника консультував сам Дмитро Яворницький, який дуже глибоко дослідив тему козаччини й побут запорізьців.


Ці ж кольори слугували ідеологічними символами для Українських Січових стрільців під час Першої світової війни. Вони вишивали собі червоним і чорним одяг та співали пісні про червоне і чорне. Часом цей прапор підіймали вояки УПА, але у бій ішли переважно під жовто-синіми знаменами. Дослідники кажуть, що жовто-синій прапор символізує державність, українську соборність, а червоно-чорний - є українсько-революційним прапором. І він символізує боротьбу, опір. До речі, червоно-чорний прапор використовувався на початку 20 століття як символ протестного руху в Європі, у Південній Америці і Африці.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.