Перейти до основного вмісту

Винуватці стрілянини, що сталася в Павлограді 20 лютого, досі не знайдені


Поліція Павлограда досі не встановила осіб, які ввечері 20 лютого 2018 року на вулиці Харківській вчинили стрілянину і поранили чоловіка. Крім того, слідство, схоже змінило попередню кваліфікацію злочину. Тепер правоохоронці вбачають у події не замах на вбивство, а хуліганство із застосуванням зброї. Про це журналістам стало відомо з ухвали міськрайонного суду від 25 квітня.

Цього дня суд розглядав клопотання керівника слідчого відділення СВ Павлоградського відділу поліції про тимчасовий доступ до документів і речей у кримінальному провадженні. В клопотанні йшлося про те, що 20 лютого близько 18.10 невідомий, перебуваючи біля будинку №106 на вулиці Харківській, у ході сварки з потерпілим, вистрелив у нього з невстановленої вогнепальної зброї. За версією слідства, потерпілий отримав дробове сліпе поранення нижніх кінцівок.

Далі поліція зазначає, що відомості про кримінальне правопорушення внесені 20 лютого 2018 року до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України («Хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю, якщо вони вчинені із з використанням вогнепальної зброї»). «Особи, які вчинили вказане кримінальне правопорушення, з місця вчинення злочину зникли, та до теперішнього часу не встановлені», - сказано в клопотанні. Поліція просила суд надати їй тимчасовий доступ до деяких даних оператора телекомунікаційного зв’язку. Служителі Феміди це клопотання задовольнили.

Раніше, 21 лютого, прес-служба ГУ НП в Дніпропетровській області повідомила про стрілянину в Павлограді, яка сталася ввечері 201 лютого у дворі багатоповерхівки на вулиці Харківській. Але тоді слідство побачило в стрілянині ознаки замаху на вбивство, а не хуліганство із застосуванням зброї. У повідомленні, зокрема, йшлося: «Правоохоронці встановили, що потерпілий разом зі своїм кривдником були раніше знайомі. Того вечора між чоловіками виник конфлікт. Після того, як аргументи закінчились, опонент дістав пістолет та вистрілив в потерпілого. Поранений самотужки залишив автомобіль, в якому знаходився під час розмови, а стрілок зник з місця злочину. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 15, ч. 1ст. 115 Кримінального кодексу України (замах на вбивство). Працівниками Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області проводиться комплекс слідчо-розшукових дій та оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та  їх затримання».

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.