На власні очі

Надворі глупа ніч. Темрява - хоч око виколюй. У нашому лісовому таборі палахкотить вогонь. Тріскотять відсирілі після дощу дубові поліна.

Його позивний має усі претензії на шляхетність. Немолодого львів'янина звати Апостол, хоча в нашому підрозділі ніхто так дядька не кличе. Звуть за прізвищем - воно теж оригінальне (не видаватиму чоловіка)... 

Глибокий тил, крута лікарня, хірургія, 4-місна палата… Вона ніжно гладить його бліду ступню. Обережно й терпляче масажує худеньку литку. Водить пальцем довкола кісточок. І мовчить. Так минає день за днем...

Як воно - жити на самісінькому нулі, ховатися від щоденних "прильотів" у старенькому льосі і благати Бога про те, аби випадковий снаряд не проломив твій сховок?

Київ, ранок 27 лютого. Позаду ще одна доба війни.  Її звати Світлана. Вона викладачка. Мешкає в районі Позняки. Тому самому, де на світанку 25 лютого орківська ракета влучила в житлову багатоповерхівку.

«Ласкаво просимо до пекла!» Ці слова Головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Валерія Залужного, які він днями адресував російським окупантам, готові повторити й лозівські тероборонівці. Один із них, 39-літній ветеран-доброволець Роман Шаповал, нині навчає земляків тактиці ведення боя, саперній справі тощо.

У Лозовій мешканці територіальної громади опановували навички першої долікарської допомоги. Практичний тренінг відбувся 12 лютого на базі спортивного клубу «Фараон». Навчання проводили цивільні та військові медики.

Преображенська громада УГКЦ із Лозової на Харківщині отримала подарунок – ікону святого Миколая Чудотворця. Її власноруч вишила бісером дружина українського захисника Олександра Шаповалова – пані Наталя. Свою роботу вона передала 5 лютого настоятелю храму о. В’ячеславу.

У Лозовій на Харківщині патріотична громадськість вшанувала пам'ять українських захисників, які в різні часи загинули в боях з російськими окупантами. Жалобна акція відбулася 29 січня – в День пам’яті Героїв Крут – біля меморіального Хреста «Героям України» в парку Перемоги.

У Павлограді громадянин України отримав 8 років колонії за те, що із власної волі приєднався до лав так званої «ДНР», служив у ворожій розвідці і був особистим охоронцем одного з ватажків терористів. Свій вирок колегія міськрайонного суду винесла 10 січня 2022 року. Сам обвинувачений визнав свою провину щодо участі у терористичній організації частково.