Остання публікація

"Істерик ні в кого немає". Як живуть кияни під обстрілами.

Зображення
  Київ, ранок 27 лютого. Позаду ще одна доба війни. Її звати Світлана. Вона викладачка. Мешкає в районі Позняки. Тому самому, де на світанку 25 лютого орківська ракета влучила в житлову багатоповерхівку.

У Павлограді суд покарав терориста-«денеерівця»

У Павлограді громадянин України отримав 8 років колонії за те, що із власної волі приєднався до лав так званої «ДНР», служив у ворожій розвідці і був особистим охоронцем одного з ватажків терористів. Свій вирок колегія міськрайонного суду винесла 10 січня 2022 року. Сам обвинувачений визнав свою провину щодо участі у терористичній організації частково.

Як свідчать матеріали суду, оприлюднені на порталі «Судова влада України», головним фігурантом кримінального провадження став уродженець Одеси. Відомо, що за кілька років до драматичних для України подій чоловік проходив строкову службу в аеромобільних військах ЗС України (2007-2008 рр.).

Революція Гідності та сутички в Одесі, які відбулися 2 травня 2014 року між проукраїнськими і проросійськими силами, схилили чоловіка до певного життєвого вибору. 4 серпня 2014 року він сів на потяг і вирушив до захопленого російськими найманцями та українськими колаборантами Донецька. За даними слідства, чоловік заздалегідь планував стати до лав утвореної навесні терористичної організації «ДНР».

Спочатку він служив бійцем одного зі спецпідрозділів терористів – супроводжував військову техніку, ватажків «народних республік» та командирів підрозділів збройних сил РФ, коли ті перебували на території окупованих міст Донецької і Луганської областей. Згодом одеситові довірили місце в особистій охороні одного з керівників терористичної організації. У травні 2016 року він дослужився до посади «начальника розвідки» свого підрозділу, отримав звання «лейтенант», медаль «За боевые заслуги» та щомісячне жалування - 31 500 російських рублів.


Прокуратура інкримінувала одеситові скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (участь у терористичній організації). Серед доказів провини чоловіка є відеоматеріали, на яких він стріляє з автомата в бік українських військових. Сам обвинувачений під час судового засідання визнав свою провину частково. Він не заперечував фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, але не погоджувався з тим, що був терористом.

За словами чоловіка, поїхати до Донецька його спонукали події 2 травня в Одесі та бажання на власні очі побачити, що коється на Донбасі. Тому 4 серпня 2014 року він разом із приятелем сів на потяг і наступного дня прибув до Донецька. Там одесит записався в місцеві «ополченці», отримав посвідчення з гербом так званої ДНР та підписом «міністра оборони ДНР». Згодом увійшов до групи супроводження одного з підрозділів «народної міліції». При собі мав кулемет РПК.

Обвинувачений згадував: 14 серпня 2014 року він перебував у селі Степанівці поблизу державного кордону і бачив, як із території Росії в Україну заходили російські війська. А вже 17 серпня він разом з іншими «ополченцями» охороняв «Гради» від наземного нападу поблизу селища Спартак. Також чоловік повідомив, що незабаром його підрозділ обстріляв будівлі Донецького аеропорту, який обороняли українські армійці і добровольці.

Також за наказом своїх «командирів» одесит їздив до міста Сніжного – отримував боєприпаси, які передавали в т.зв. «ДНР» росіяни. В жовтні 2014 року його групу перевели в «реактивний дивізіон 1 реактивної бригади». Він отримав звання сержанта й став «командиром відділення». Починаючи з грудня того ж року чоловікові щотижня виплачували 1500 грн зарплатні, а згодом ці виплати перевели в долари. У 2016 році його підвищили до статусу «начальника розвідки» підрозділу і присвоїли звання лейтенанта. Фактично ж він виконував функції водія – возив «командира підрозділу» та виконував його вказівки.


Чоловік розповів, що 30 березня 2017 року, вже після смерті свого «командира», він написав рапорт на звільнення зі «служби». Судячи з обставин справи, викладеної в публічний доступ, шефом обвинуваченого був не хто інший, як Михайло Толстих на прізвисько «Гіві». Після свого «звільнення» обвинувачений вирушив до Москви, а звідти попрямував до рідної Одеси. «За весь час перебування на території ДНР він усвідомлював, що структури, в яких він проходив службу, є незаконним збройними формуваннями, не передбачені законодавством України. Він розумів, що за участь у незаконних формуваннях він буде нести відповідальність, і, розуміючи це, повернувся в Україну», - йдеться у вироку.

Українські прикордонники й представники СБУ затримали колаборанта 1 квітня 2017 року, коли він перетнув російсько-український кордон. Сталося це на станції Конотоп під час зупинки потягу «Москва-Одеса», яким прямував обвинувачений. Прикордонний наряд перевірив документи пасажирів і виявив одесита, який на той час був у розшуку за участь у терористичній організації. Чоловіка попросили вийти з вагону – він не опирався, поводився спокійно, а згодом почав давати зізнання.

В матеріалах провадження є також покази матері обвинуваченого. Жінка розповіла, що в серпні 2014 року син разом із другом поїхав, як йому здавалося, «захищати Одесу». Про те, що він попрямував до Донецька, вона дізналася лише з його дзвінка. За словами жінки, інколи син телефонував додому – розповідав, що працює водієм. Та сама вона усвідомлювала, що він перебуває на службі у ворожій Україні армії. З інших даних судового вироку відомо, що обвинувачений неодружений. 

Колегія суддів на чолі із Світланою Юдіною визнала уродженця Одеси винним за ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначила йому покарання – 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла). Від дня оголошення вироку сторона обвинуваченого має протягом 30 днів оскаржити вердикт міськрайонного суду в апеляційній інстанції. 

Олександр Шульга

Довідка: 

Згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд розглядає справи, які досі були підсудні трьом районним судам Донецька. Відповідно, усі злочини, які сталися за цей час на території Київського, Куйбишевського і Калінінського районів окупованого міста, автоматично можуть стати предметом розгляду Павлоградського суду.

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шахтар із Першотравенська дивує земляків рідкісним і смачним виноградом