На власні очі

Лозівчани відзначили День Героїв патріотичним автопробігом. Участь у традиційній акції, яка відбулася в неділю, 23 травня, взяли ветерани російсько-української війни, родини загиблих воїнів, волонтери й небайдужі містяни. Організатором акції виступила місцева Спілка учасників АТО.

- Якби мені хто запропонував квартиру в Києві, помінятися чи що - все одно б не поїхав. Тут тихо, ніхто не заважає. А в столиці я дужче наморюся, ніж увесь день коситиму сіно. Нащо мені той городський комфорт? - мовить кремезний чоловік на ім’я Анатолій. Дядькові 71 рік із гаком. Левову частку свого віку він прожив у невеличкому селі Мільки, що в Прилуцькому районі Чернігівщини.

Аби створити з бісеру портрет вигаданої красуні, Тетяні довелося використати понад півмільйона дрібних намистинок. Кожну вона вправно пришила до полотна тонесенькою ниткою – точно за схематичним малюнком. Над своїм шедевром майстриня працювала 3 місяці. У повсякденному житті Тетяна виконує фізично важку роботу, а рукоділля з витонченою технікою вважає для себе розрадою.

У Лозовій на Харківщині містяни відзначили День добровольця. 14 березня близько трьох десятків активних громадян зібралися на бульварі Шевченка, аби вшанувати пам'ять своїх загиблих земляків – учасників російсько-української війни.

Донорами крові стають із кількох причин. Одні прагнуть допомогти захворілим родичам або знайомим, інші зважуються на це заради порятунку невідомих людей, третіх мотивує і те, й інше. Але байдужих до чужих проблем серед донорів немає. Це засвідчує і приклад павлоградського шахтаря Вадима Величка.

- Перехворіємо всі. Винятків не буде, - переконує медсестричка, імені якої я ще не знаю, але чий голос напевне вже зможу вирізнити з-поміж інших. Так, лише голос і очі. Все інше (привабливе, особливе, інтимне) заховане під щільним і зовні благеньким пластиком. Білосніжним і схожим на скафандр. Дівчата, однак, жаліються: такої паркої одежини вони досі не носили. Але – мусять. Щоправда, все одно хворіють тим клятим ковідом…

- Чому я обрала медицину? Напевне, за прикладом своєї прабабусі. Вона в мене була за фахом акушеркою-гінекологом, - розповідає медсестричка на ім’я Юлія.

Цього хлопчину в камуфльованому однострої звати Денис Єфімов. Юнак родом із міста Лозової. Йому 16 років і він учень 2-го курсу Харківського військового ліцею «Патріот». У майбутньому хоче стати прикордонником. А ще захоплюється історією і літературою.

У Лозовій на Харківщині патріотична громадськість влаштувала ходу до Дня захисника України. Цього року на масовості акції позначився карантин .

Напевне, багато з нас у дитинстві мріяли про далекі й цікаві подорожі. Щоправда, мандрувати могли здебільшого з героями книжок чи кінофільмів. Павлоградець Олексій Піньковський вже у дорослому віці вирішив надолужити втрачене. Нині він разом із родиною активно подорожує Україною й відкриває світ. А своїх дітей привчає любити Батьківщину.