Остання публікація

Гірник із Павлограда вже 14 років віддає свою кров іншим людям

Донорами крові стають із кількох причин. Одні прагнуть допомогти захворілим родичам або знайомим, інші зважуються на це заради порятунку невідомих людей, третіх мотивує і те, й інше. Але байдужих до чужих проблем серед донорів немає. Це засвідчує і приклад павлоградського шахтаря Вадима Величка.

Вадиму 35 років, він гірник підземний з ремонту гірничих виробок дільниці стаціонарного обладнання (УСО) -3 ШУ Тернівське ДТЕК Павлоградвугілля. І донор крові з 14-річним стажем. Навіть більше, регулярно ділиться її компонентами - так званою плазмою.

"Я не з лякливих"

«Уперше я став донором у 2006 році, - розповідає Вадим. - Влаштувався на шахту, встиг трохи попрацювати. І ось одного разу мій наставник Юрій Чесноков, який навчав мене тонкощам професії, запропонував виручити нашого колегу. Той захворів, втратив багато крові і потребував допомоги. Я погодився. Разом з іншими гірниками вирушив на донорський пункт. Сідав у крісло без жодного хвилювання. А після процедури не було і запаморочення в голові. Я не з лякливих, тому з цікавістю спостерігав за діями медиків». 

Одним разом справа не обмежилася. Молодий гірник вичитав у медичних інтернет-довідниках про користь систематичного оновлення клітин крові в організмі (стимулює обмін речовин, підвищує імунітет, служить профілактикою аутоімунних і багатьох хронічних захворювань, покращує самопочуття). І вирішив, що регулярно здаватиме кров та її компоненти для потреб лікарень Дніпропетровської області. Тепер він робить це кожні два місяці. За один раз Вадим віддає максимальну дозу - 450 мілілітрів. Навіть більше, щомісяця стає донором плазми крові (її рідкої частини).

Робить це аж ніяк не з меркантильних міркувань. Каже, що завжди готовий був допомогти ближньому, якого зачепила хвороба. А додаткові вихідні до його шахтарської відпустки за донорство - лише невеликі бонуси. Сама процедура забору крові (донація) триває хвилин 15, а забір плазми (плазмаферез) - близько години. Після 5-6 процедур плазмаферезу Вадим кілька тижнів відновлюється. Як і всі постійні донори, він стоїть на обліку в спеціальній базі даних. І в разі потреби медики звертаються до нього за допомогою. На його рахунку вже 25 донацій крові і 16 - плазми.

Долучає до донорства колег-гірників 

«Приємно усвідомлювати, що ти, можливо, рятуєш чиєсь життя, - каже шахтар. - Особливо, якщо йдеться про рідних людей чи знайомих. Або коли знаєш, що твоєю кров'ю скористаються для лікування онкохворих, маленьких дітей і поранених бійців. Іноді доводиться здавати кров поза графіком. Це трапляється, коли хтось із пацієнтів терміново потребує переливання крові або плазми, а в обласному банку недостатньо цих запасів. Тоді в Павлоград приїздять забірні групи з Дніпра. Зазвичай я відвідую обласний донорський центр плазми крові. На роботі до цього ставляться з розумінням - колеги мене підмінюють. Але я теж корегую свій донорський графік».

Вадим Величко не лише сам займається доброчинною справою, а й залучає до неї колег. Разом із ним регулярно відвідують обласний центр забору крові інші працівники ШУ Тернівське. Це Роман Селіванов, Микола Редявін, Іван Мантула, Артем Савін, Олексій Чесноков, Станіслав Антюф`єв, Віталій Нізельнік, Ігор Пятков і Володимир Чуніховській.


«Навіщо мені це потрібно? По-перше, я дійсно хочу бути корисним іншим людям. По-друге, переконуюся, що регулярна здача крові й плазми зміцнює мій організм, робить його більш витривалим. Я активна людина, ходжу до спортзалу, вправляюся зі штангою, гирями. І цілком успішно долаю фізичні навантаження. Зрештою, це також 2 дні вихідних, які я можу додати до відпустки. Стати рекордсменом у донорстві не прагну. Мені це ні до чого», - розмірковує Вадим.

До речі, дружина нашого героя Ліна поділяє його життєву позицію. Разом вони виховують 6-річну доньку Владу. Мріють, що вона виросте людиною з добрим серцем. А татів приклад цьому сприятиме.

У свої 35 років Вадим Величко не лише має досвід донорства, але й чудово розуміється на тонкощах шахтарського ремесла. Він гірник у другому поколінні - його батько Валентин Васильович 28 років віддав роботі на УСО-3 шахти «Самарська». Це та ділянка, де вже 16-й рік працює сам Вадим. У нього вища технічна освіта. У різні роки він працював гірником 5-розряду, майстром, має суміжну спеціальність - моториста підземних установок. Каже, що за шахтарську науку вдячний своєму наставнику - Юрію Чеснокову. Фізично важка праця не заважає нашому герою відчувати себе на своєму місці. Він міцно прив'язаний до свого колективу і сподівається пропрацювати з ним ще не один рік.

Олександр Шульга для Вісник Шахтаря, фото надані Вадимом Величком

Довідка «ВШ» (рекомендації МОЗ): 

Донором крові може стати будь-який дієздатний чоловік у віці від 18 років, що не має до цього медичних протипоказань. Вага донора не повинна бути нижчою за 50 кг. За 3 дня до забору крові донору слід відмовитися від прийому анальгетиків і аспірину, а за 2 дні - від алкоголю. Напередодні здачі крові не можна вживати в їжу жирні і молочні продукти, а за 2 години до процедури не слід палити.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Через спалах коронавірусу Першотравенськ ризикує перетворитися на ще одні Нові Санжари?

Хроніки ковідного стаціонару. Зі щоденника пацієнта

Ходив без маски? Отримай штраф 17 тисяч. Або як судять у Тернівці