Перейти до основного вмісту

Військові однострої, червоно-чорні прапори. У Лозовій 14 жовтня пройшла святкова хода

У Лозовій на Харківщині патріотична громадськість влаштувала ходу до Дня захисника України. Цього року на масовості акції позначився карантин.

Ініціатором акції виступила Лозівська спілка учасників АТО. У середу 14 жовтня під синьо-жовті й червоно-чорні прапори стало близько півсотні містян. Участь у ході взяли ветерани російсько-української війни, бійці Збройних Сил, батьки загиблих героїв, громадські активісти. Вони зібралися о 10.00 у сквері Захисникам України (2-й мікрорайон) і згодом вирушили проспектом Перемоги до однойменного парку.


Більшість учасників були у військових одностроях. Крокуючи містом, вони скандували гасла: «Слава Україні – Героям Слава! та «Слава нації – Смерть ворогам!». До ходи долучилися діти – сини й доньки українських бійців.

За традицією акція продовжилася біля «Гайдамацького хреста», встановленого в парку на честь полеглих тут у грудні 1917 року захисників УНР.



Священики місцевих громад УГКЦ о. В’ячеслав Труш та о. Андрій Насінник провели жалобний молебень за героями, котрі в різні часи захищали Україну й віддали за неї своє життя. Хвилиною мовчання присутні вшанували їхню пам'ять. 

На честь Дня захисника України, свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня козацтва й створення УПА хор Преображенської парафії УГКЦ виконав кілька повстанських пісень.


Учасники акції говорили про історичні уроки боротьби за Україну, сучасні події на фронті й майбутні вибори до Лозівської громади. На завершення акції вони заспівали національний гімн.




Олександр Шульга

Схожі публікації:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.