Щонеділі Ігор вдягає спортивний костюм, узуває кросівки і влаштовує 20-кілометрову
пробіжку. Напівмарафонську дистанцію 36-річний мешканець Павлограда долає за дві години. Так триває вже кілька років. «Я з дому на роботу теж бігаю - а це 10 кілометрів», - каже спортсмен.
Ігор
Мірошниченко працює начальником дільниці з
ремонту силової гідравліки Першотравенського ремонтно-механічного заводу
компанії ДТЕК. Вільний час присвячує сім'ї і
улюбленому спорту. «Історія мого захоплення не схожа на інші, - розповідає
герой. - Я був
звичайним хлопчиком, грав у футбол, від
фізкультури не ухилявся, виконував усі
нормативи. Але до бігу був байдужий. Особливо, до довгих дистанцій».
Додому
повернувся брудний, але задоволений
Азарт
до легкоатлетичної дисципліни у Ігоря з'явився набагато пізніше. У 2014 році
він купив у приятеля за символічну суму старий велосипед «Турист». Ретельно
перебрав його, змастив, а наступного дня випробовував на вулицях міста. Захопившись велосипедними прогулянками, наш герой знайшов собі однодумців. Чимало з них не лише крутили педалі, а й займалися бігом
- долали ті ж відстані, які Ігор проїжджав на велосипеді. Йому закортіло повторити їхній досвід.
«Перелом
стався 29 грудня 2017 року, - згадує павлоградець. - Я повернувся додому з
новорічного корпоративу. Настрій був піднесений. Дружина з дітьми пішла до
батьків, і на мене чекав самотній вечір. Тож я вирішив не
нудьгувати
- вдягнув спортивний костюм, взув кросівки і помчав у першотравневий
парк. Він не далеко від нашого будинку. Пам'ятаю, погода була кепська. Спершу трохи соромився перехожих, але потім відчув смак. Того разу я набігав кілометри 3-и.
Додому повернувся брудний, але задоволений».
На
свої перші пробіжки Ігор Мірошниченко виходив і 31 грудня, і 1 січня. Як і і
будь-якого початківця марафонця, перший час у нього боліли ноги, збивалося
дихання, траплялися легкі травми. Поступово,
навпомацки, він виробив власну систему тренувань. І вже перед кожною пробіжкою робив комплексну розминку.
«Якщо ви початківець, то мусите все виконувати правильно.
Лише тоді отримуватимите
задоволення від тренуваннь і досягнете результату. Посеред
тижня
я роблю кілька коротких відновлювальних пробіжок - у
парку або в приватному
сектору. Щонеділі виходжу на довгу дистанцію. Маю
улюблений 20-кілометровий маршрут - він проходить повз
залізничний
вокзал, територією
мікрорайону імені 18 вересня і виходить далеко за
місто. Бігаю я за
будь-якої
погоди.
На зло дощу, снігу і вітру. Мені подобається приймати
цей виклик», - пояснює І. Мірошниченко.
Улітку на свої напівмарафонні забіги він запрошує
когось із друзів-велосипедистів. Вони їдуть поруч із
запасом води для бігуна. Помірний темп дозволяє вести розмову. Такі пробіжки Ігорю дуже до вподоби. На питання, як йому вдається
поєднувати роботу і спорт, він відповідає, що іноді викроює час посеред обідньої перерви. А ще пристосувався
бігати з дому (вулиця Центральна) на роботу (дільниця
ремонту силової гідравліки ПРМЗ розташована на вулиці
Тернівській)
і назад. Дистанція - 10 км.
Готується до
триатлону та нового марафону
За
словами І. Мірошниченко, він на власному здоровї відчув користь від регулярних пробіжок. Організм стає міцнішим
і витривалішим.
«Я тепер не користуюся будильником - легко прокидаюся, коли мені необхідно. Раціонально
використовую кожну вільну хвилину, більш уважно ставлюся до харчування», - розповідає герой.
Має Ігор і спортивні мрії. В
липні 2020 року у
Харкові триватимуть змагання з триатлону (легкоатлетичне
триборство - плавання, біг, велоперегони). Павлоградець
хоче спробувати власні сили на цих змаганнях.
Адже спортивний азарт притаманний усім, хто виходить на бігову доріжку. Завдяки
своєму хобі Ігор знайшов нових друзів і приєднався до команди любителів бігу з
різних міст України - «Squad UA Runners». Вона нараховує
вже кілька сотень людей. Хлопці спілкуються, разом змагаються,
підтримують один одного.
«Минулоріч я вперше брав участь у
марафоні, який проходив під егідою відомої торгівельної
марки 22 вересня в Дніпрі. Тоді я показав слабкий
результат, бо пробіг 42 км за 3 години 39 хвилин 13 секунд. Знаю, яких помилок припустився в підготовці та під час марафону.
Хочу спробувати знову вийти на старт», - каже Ігор.
Він
говорить, що його близькі спочатку скептично оцінювали це
захоплення
бігом. Та
коли зрозуміли, наскільки все серйозно, стали цікавитися успіхами Ігоря.
«Моя
дружина Марина теж якось пробувала бігати, - мовить
герой. - Її бажання вистачило на два тижні. Але інтерес до бігу не згас, тому я не втрачаю надії залучити її до тренувань.
Наші діти - 9-річний Павло та 6-річна Каміла щоразу
запитують, яку відстань я цього разу здолав. Днями заманив
сина на стадіон - пояснив, що мені
потрібна його допомога в зйомці. Мовляв, хочу подивитися з боку на техніку
свого бігу. Син погодився - знімав мене на відео і фотографував. Кілька разів
водив його до басейну - дитині сподобалося. Сподіваюся, зі
спортом він буде дружити».
І.
Мірошниченко - людина різнобічна. Тому в переліку його захоплень є навіть
кімнатні квіти. Розповідає: все почалося з
декоративної
рослини
з химерними листям - оленячих рогів. Хтось дав Ігорю молодий пагін, він посадив
його в горщик і взявся доглядати. За
два роки оленячі роги зацвіли. Щоправда, від квітки добряче тхнуло.
«Якщо
відчуваєте потребу до самореалізації – чи то в
спорті, чи в творчості - не
втрачайте можливості. Дійте», - радить читачам «Вісника» Ігор
Мірошниченко.
Олександр Шульга, для Вісник Шахтаря (усі фото надані Ігорем Мірошниченко)
Коментарі
Дописати коментар