Ігор Мірошниченко: «Бігаю за будь-якої погоди. Назло дощу, снігу і вітру»

Щонеділі Ігор вдягає спортивний костюм, узуває кросівки і влаштовує 20-кілометрову пробіжку. Напівмарафонську дистанцію 36-річний мешканець Павлограда долає за дві години. Так триває вже кілька років. «Я з дому на роботу теж бігаю - а це 10 кілометрів», - каже спортсмен.

Ігор Мірошниченко працює начальником дільниці з ремонту силової гідравліки Першотравенського ремонтно-механічного заводу компанії ДТЕК. Вільний час присвячує сім'ї і улюбленому спорту. «Історія мого захоплення не схожа на інші, - розповідає герой. - Я був звичайним хлопчиком, грав у футбол, від фізкультури не ухилявся, виконував усі нормативи. Але до бігу був байдужий. Особливо, до довгих дистанцій».

Додому повернувся брудний, але задоволений

Азарт до легкоатлетичної дисципліни у Ігоря з'явився набагато пізніше. У 2014 році він купив у приятеля за символічну суму старий велосипед «Турист». Ретельно перебрав його, змастив, а наступного дня випробовував на вулицях міста. Захопившись велосипедними прогулянками, наш герой знайшов собі однодумців. Чимало з них не лише крутили педалі, а й займалися бігом - долали ті ж відстані, які Ігор проїжджав на велосипеді. Йому закортіло повторити їхній досвід.

«Перелом стався 29 грудня 2017 року, - згадує павлоградець. - Я повернувся додому з новорічного корпоративу. Настрій був піднесений. Дружина з дітьми пішла до батьків, і на мене чекав самотній вечір. Тож я вирішив не нудьгувати - вдягнув спортивний костюм, взув кросівки і помчав у першотравневий парк. Він не далеко від нашого будинку. Пам'ятаю, погода була кепська. Спершу трохи соромився перехожих, але потім відчув смак. Того разу я набігав кілометри 3-и. Додому повернувся брудний, але задоволений».

На свої перші пробіжки Ігор Мірошниченко виходив і 31 грудня, і 1 січня. Як і і будь-якого початківця марафонця, перший час у нього боліли ноги, збивалося дихання, траплялися легкі травми. Поступово, навпомацки, він виробив власну систему тренувань. І вже перед кожною пробіжкою робив комплексну розминку.

«Якщо ви початківець, то мусите все виконувати правильно. Лише тоді отримуватимите задоволення від тренуваннь і досягнете результату. Посеред тижня я роблю кілька коротких відновлювальних пробіжок - у парку або в приватному сектору. Щонеділі виходжу на довгу дистанцію. Маю улюблений 20-кілометровий маршрут - він проходить повз залізничний вокзал, територією мікрорайону імені 18 вересня і виходить далеко за місто. Бігаю я за будь-якої погоди. На зло дощу, снігу і вітру. Мені подобається приймати цей виклик», - пояснює І. Мірошниченко.

Улітку на свої напівмарафонні забіги він запрошує когось із друзів-велосипедистів. Вони їдуть поруч із запасом води для бігуна. Помірний темп дозволяє вести розмову. Такі пробіжки Ігорю дуже до вподоби. На питання, як йому вдається поєднувати роботу і спорт, він відповідає, що іноді викроює час посеред обідньої перерви. А ще пристосувався бігати з дому (вулиця Центральна) на роботу (дільниця ремонту силової гідравліки ПРМЗ розташована на вулиці Тернівській) і назад. Дистанція - 10 км.

Готується до триатлону та нового марафону

За словами І. Мірошниченко, він на власному здоровї відчув користь від регулярних пробіжок. Організм стає міцнішим і витривалішим. «Я тепер не користуюся будильником - легко прокидаюся, коли мені необхідно. Раціонально використовую кожну вільну хвилину, більш уважно ставлюся до харчування», - розповідає герой.

Має Ігор і спортивні мрії. В липні 2020 року у Харкові триватимуть змагання з триатлону (легкоатлетичне триборство - плавання, біг, велоперегони). Павлоградець хоче спробувати власні сили на цих змаганнях. Адже спортивний азарт притаманний усім, хто виходить на бігову доріжку. Завдяки своєму хобі Ігор знайшов нових друзів і приєднався до команди любителів бігу з різних міст України - «Squad UA Runners». Вона нараховує вже кілька сотень людей. Хлопці спілкуються, разом змагаються, підтримують один одного.

«Минулоріч я вперше брав участь у марафоні, який проходив під егідою відомої торгівельної марки 22 вересня в Дніпрі. Тоді я показав слабкий результат, бо пробіг 42 км за 3 години 39 хвилин 13 секунд. Знаю, яких помилок припустився в підготовці та під час марафону. Хочу спробувати знову вийти на старт», - каже Ігор.

Він говорить, що його близькі спочатку скептично оцінювали це захоплення бігом. Та коли зрозуміли, наскільки все серйозно, стали цікавитися успіхами Ігоря.

«Моя дружина Марина теж якось пробувала бігати, - мовить герой. - Її бажання вистачило на два тижні. Але інтерес до бігу не згас, тому я не втрачаю надії залучити її до тренувань. Наші діти - 9-річний Павло та 6-річна Каміла щоразу запитують, яку відстань я цього разу здолав. Днями заманив сина на стадіон - пояснив, що мені потрібна його допомога в зйомці. Мовляв, хочу подивитися з боку на техніку свого бігу. Син погодився - знімав мене на відео і фотографував. Кілька разів водив його до басейну - дитині сподобалося. Сподіваюся, зі спортом він буде дружити».

І. Мірошниченко - людина різнобічна. Тому в переліку його захоплень є навіть кімнатні квіти. Розповідає: все почалося з декоративної рослини з химерними листям - оленячих рогів. Хтось дав Ігорю молодий пагін, він посадив його в горщик і взявся доглядати. За два роки оленячі роги зацвіли. Щоправда, від квітки добряче тхнуло.

«Якщо відчуваєте потребу до самореалізації – чи то в спорті, чи в творчості - не втрачайте можливості. Дійте», - радить читачам «Вісника» Ігор Мірошниченко.

Олександр Шульга, для Вісник Шахтаря (усі фото надані Ігорем Мірошниченко)