Перейти до основного вмісту

Батьки й діти. Про що свідчить суддівська практика у Павлограді?


Павлоградські батьки стають менш уважними до власних дітей, натомість, підлітки все частіше цікавляться своїми правами. Останнім часом ці тенденції помітили працівники Павлоградського міськрайонного суду. Про свої спостереження вони розповіли 25 лютого журналістам.

Протягом 2019 року суд розглянув 271 адміністрітивну справу про неналежне виконання батьками свої обов`язків (ст. 184 КУпАП). Зокрема, є випадки, коли підлітки влаштовували нічні прогулянки містом, а батьки на те не зважали. За словами голови суду Наталі Самоткан, на своє виправдання мами й татусі кажуть: мовляв, не мають часу цікавитися поведінкою синів і доньок.

фото прес-служби Павлоградського міськрайонного суду

«Улітку 2019 року 5 чи 6 дітей скуштували спиртні напої і отруїлися, - розповідає голова. – Дехто з хлопців і дівчат потрапив до лікарні. Дітям від 13 до 15 років. Поліція склала стосовно батьків адміністративні протоколи. Три такі матеріали я теж розглянула як суддя. Уявіть: до зали заходить мама з 14-річною донькою. Дівчинка всіляко демонструє байдужість до того, що відбувається. Мама жаліється: мовляв, це ж наші діти, їх треба вибачати. Та коли чує суму штрафу – 1700 грн., дуже обурюється. За що її покарали, так і не втямить.

Так само не зрозумів причин виклику до суду й призначення покарання тато іншого хлопчика з цієї компанії. Я пояснила чоловікові, що його синові 14 років, що в цьому віці зарано вживати алкоголь, і що саме батькі відповідають за здоров`я своїх дітей. Тато щиро здивувався: «А я тут до чого?» Загалом, це звичайні сімії, не з категорії асоціальних. Але ж як із таким підходом можна виховувати дітей?

За словами Наталі Самоткан, нещодавно вона слухала крмінальну справу про тяжкий злочин. Зловмисники забили до смерті чоловіка. Раптовими свідками трагедії стали кілька школярів віком від 15 до 17 років. Усе б нічого, але подія відбувалася о 2 годині ночі. Тобто, о цій порі неповнолітні гуляли містом. Чи знали про це їхні батьки, і чи хвилювалися за них? Питання риторичне, каже Н. Самоткан. Саме тому павлоградські судді закликають дорослих бути уважнішими до поведінки своїх дітей, аби ті не потрапили в халепу.


Також судді відзначають  і позитивну, тенденцію. За словами судді-спікера Мар`яна Мицака, сучасні підлітки стали більш обізнаними у своїх правах. Часто саме діти повідомляють правоохоронців про скоєння щодо них різних адміністративних і кримінальних злочинів. Значний вплив на правову грамотність школярів відіграють регулярні просвітницькі зустрічі з працівників суду.

Олександр Шульга для Вісник Шахтаря

Читайте також: Павлограду не вистачає суддів

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.