У Лозовій на Харківщині ветерани й учасники російсько-української війни
другий рік поспіль влаштовують змагання із силових вправ (кросфіт). Турнір започаткований
на честь Героя України Олександра Лавренка. Цього разу змагання
припали на День українського добровольця, який відзначається 14 березня.
Аби продемонструвати свою силу й витривалість, хлопці й чоловіки разом зі своїми вболівальниками прийшли до спортивного клубу «Фаворит»,
що на території 9-го мікрорайону міста.
На змагання запросили почесних гостей – маму й тата лозівчанина Олександра Лавренка. Його пам'ять побратими вшанували хвилиною мовчання.
Девіз традиційного турніру - «Ніколи не здавайся»
Як і минулого разу, учасники виборювали перемогу в 4
силових дисциплінах: віджиманні від полу, присіданні, підійманні тулуба (вправа для
пресу) і підтягуванні на турніку.
На виконання кожної з цих вправ спортсмени мали одну
хвилину.
Переможець визначався за кількістю бездоганно виконаних підйомів,
присідань тощо.
За дотримання усіх вимог турніру слідкували судді.
Вони, врешті, й визначили переможців у кожній із
заявлених дисциплін.
Нагороди бійцям-спортсменам вручив тато українського
героя Микола Іванович.
Роман, 26 років, кулеметник військової частини ЗСУ:
- Я вважаю, такі змагання потрібні. Передусім, вони
популяризують серед лозівчан здоровий спосіб життя і спонукають їх займатися
спортом. Крім того, це ще одна можливість згадати про наших героїв, котрі
захищають Україну. І, звичайно, ми таким чином висловлюємо вдячність батькам
Олександра Лавренка – нашого загиблого побратима.
- Ми дуже вдячні хлопцям за те, що вони започаткували цей
турнір, присвячений пам`яті нашого сина. Нам дуже хочеться, аби молодь частіше
відволікалася від комп’ютерів і смартфонів, а більше займалася спортом і дбала
про своє здоров`я, - говорить мама Героя України Тамара Іванівна.
Одним із співорганізаторів змагань виступив лозівський
підприємець Максим Харьковий. Він вважає, що такі акції гуртують чоловіків,
котрі пройшли війну, і частково сприяють їхній реабілітації. До того ж ця війна
не завершена – тому захисники мають тримати себе у належній формі.
Олександр Шульга
Довідка:
Олександр
Лавренко народився 9 березня 1983 року у місті Лозова на
Харківщині. Навчався у ЗОШ №7, у 2000 році закінчив Харківський інститут
танкових військ. З початку російсько-української війни у 2014 році служив у
93-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, брав участь у боях під Донецьком, був
командиром танкової роти. Загинув 21 липня 2014 року під Пісками поблизу
Донецька. У 2015 році нагороджений Орденом Богдана
Хмельницького III ступеню (посмертно) та відзнакою «Народний герой
України» (посмертно), в 2016 році отримав від держави звання «Герой України»
(посмертно).
Історія подвигу
Олександра Лавренка
21 липня 2014 року в боях за Піски екіпаж танка, яким командував капітан 93-ї окремої
механізованої бригади Лавренко Олександр, в складі танкової роти за підтримки
механізованого взводу вів бій - по захопленню та
знищенню опорного пункту терористів. Після отримання бойового наказу
екіпаж танка Лавренка - до складу входили військовослужбовці за
призовом навідник молодший сержант Олександр Вохромеєв та
механік-водій солдат Андрій Кулягін - в голові колони вийшов на
блокпост терористів. На блокпосту танкісти потрапили у засідку, зав'язався бій.
Терористи на блокпосту розмістили два танки та кулеметні розрахунки, позаду
розташовані мінометна батарея та снайперські позиції.
Прямим
пострілом з танка Лавренка вражено один з танків терористів, наступними
пострілами знищені кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Терористи
почали мінометний обстріл, екіпаж БМП-2, що рухалась в колоні за танком,
здійснює евакуацію поранених військовиків. Танкісти захопили блокпост та
прикривали дії механізованого підрозділу й евакуаційної групи вогнем танкової
гармати і кулемета. Терористи почали контратакувати, танк капітана
Лавренка першим рушив на ймовірний рубіж атаки, знищив 2 мінометні обслуги
терористів та значно відірвався від основних сил.
При
маневруванні задля ухилення від вогню противника, бойова машина потрапила на
фугас, Вохромєєв та Кулягін загинули. Капітан Лавренко, важкопоранений, не
здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе. Завдяки діям
екіпажа вдалося не допустити контратаки - підрозділу терористів
«Кальміус» - це надало змогу підрозділам групи 93-ї бригади
закріпитись та виконати бойове завдання. Похований у Лозовій» Джерело: uk.wikipedia.org
Коментарі
Дописати коментар