Від зубожіння врятують органіка й сільський туризм?

Баранівська громада Житомирщини торує свій шлях до економічного успіху

У сучасному світі, аби жити заможно й чесно, треба бути вигадливим і працьовитим. Влада однієї з дотаційних громад Житомирщини, де немає заводів-гігантів і великих агрохолдингів, але є земля, ліс і луки, спонукає своїх земляків заробляти на органіці, туризмі і місцевих традиціях. Ставку робить на підприємливих селян і ініціативну молодь. Прибутки тут поки що не рахують, однак автори ідеї сподіваються, що вона матиме успіх.

Ідеться про Баранівську міську об’єднану територіальну громаду. Відколи вона утворилася, минуло 3 роки. Сьогодні тут мешкає 23 тисячі душ, адміністративно громаду складають 12 старостинських округів із 32 селами й одним селищем і місто Баранівка. За рівнем фінансової спроможності громада в 2017 році посіла 220 місце в Україні з 366 (дані держмоніторингу). Тут і досі відчутний економічний занепад, а статистика свідчить про високий рівень безробіття і відтік робочої сили в міста й за кордон. Аби витягнути ОТГ з прірви, місцевій владі свого часу довелося помізкувати.

Від символіки до Молодіжного кластеру

Почали з того, що цілковито оновили символіку ОТГ і взялися окреслювати стратегію її розвитку. Про рятівні економічні родзинки спілкувалися з фахівцями, дослухалися до порад людей із життєвим досвідом. Вчені ГО «Інститут громадянського суспільства» (автори реформи децентралізації) допомогли баранівцям скласти дорожню карту, якою громада має рухатися далі. Документ презентували в жовтні 2017 року. Стратегія передбачала створення на території громади великого прошарку самозайнятих селян - дрібних підприємців, а також навчання бізнес-навичкам школярів. Головна фішка – використання в малому бізнесі переваг сільських територій.

Оксана Загорська розповідає журналістам про нову філософію розвитку громади

- Ми певні, що основою нашої економіки може стати виробництво органічної продукції, - говорить заступниця голови громади Оксана Загорська. – На території Баранівської ОТГ немає шкідливих підприємств чи великих агрохолдингів, які б забруднювали землю. Зате є унікальні природні можливості для органічного землеробства і тваринництва. Тому селяни могли б розвивати сімейне фермерство, створювати  кооперативи, займатися ремеслами, надавати туристичні послуги, тобто, бути самозайнятими людьми. І, в підсумку, заробляти для себе і для бюджету ОТГ. Малий і середній бізнес може стати нашим порятунком.

Наступним кроком стала перемога команди баранівських новаторів у міжнародному конкурсі проектів економічного розвитку місцевих громад. Наприкінці грудня 2017 року Баранівська міська рада підписала договір з ЄС на отримання 795 тис. євро для втілення свого проекту. Зветься він «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» (партнери проекту - інститут громадянського суспільства та ПП «Галекс-Агро»). Чому така назва? Бо проект розрахований, передусім, на молодіжні ініціативи.

У майстерні Міжшкільного ресурсного центру діти вчаться шити на таких машинках

 

В теплиці селища Полянка вирощують навіть суниці
(фото зі сторінки Інституту громадянського суспільства)

Грантові кошти дозволили авторам змін розпочати будівництво прозорого офісу й торгово-тренінгового центру, започаткувати в школах курс із навичок підприємництва, створити Міжшкільний ресурсний центр. Тут дітлахи й старшокласники опановують навички столярного мистецтва і вчаться шити модний одяг. У майстерні є 3D принтер, верстати для роботи з деревом і швейні машини. Дорослі прищеплюють юнакам і дівчатам любов до ремесел і рукоділля. Свої вироби школярі пропонують на місцевих ярмарках і, таким чином, набувають досвіду комерції. В селищі Полянка є теплиця, яка теж належить ресурсному центру. В ній учні вирощують прянощі, доглядають за квітами, які потім закуповує громада.

- Ми хочемо показати дітям, що вони здатні створювати красиві речі і заробляти завдяки своїм умінням. Адже не обов’язково працювати в якомусь офісі, щоб бути успішною людиною. Наш центр є тим простором, де будь-хто з мешканців може навчитися фаху столяра чи швачки. Або може навіть орендувати робоче місце, виготовляти щось і згодом відкривати власну справу, - розповідає О. Загорська.

Люди все ще сумніваються

Розвивати органічний бізнес-простір на теренах громади автори проекту почали зі створення кількох кооперативів – молочного, рибальського і ягідного. Заснували Агенцію місцевого органічного розвитку, яка мала консультувати підприємців-початківців, шукати інвесторів для громади тощо. На кінець 2019 року підрядники завершували будівництво в селі Рогачів міні-сироварні з дегустаційною залою. Пані Оксана Загорська, яка керує проектом «Молодіжного кластеру…» визнає, що втілювати його не просто через консерватизм і недовіру селян до змін, їх низьку активність.

Продукцію заводу "Organik Milk" можна придбати у фірмовому магазині в Баранівці

Підприємство "Organik Milk" входить до туристичного маршруту на території ОТГ

- До молочного кооперативу «Мілк», який об’єднує мешканців сіл Рогачів, Острожок і Рудня, увійшло 38 членів і одне фермерське господарство. Вони тримають 86 корів. Ми планували налагодити прийом молока у членів кооперативу. Ціну пропонували вищу, ніж у перекупників. Але не вийшло. Бо ціни перекупників теж поповзли вгору – до 5.50 грн. за літр. Гадаю, були б і вищі. Селяни бояться порушити налагоджені стосунки із закупниками. Тож кооператив поки що діє в просвітницьких і навчальних цілях. Розраховуємо, що ситуація зміниться, коли запрацює наша сироварня, - говорить пані Оксана.

В іншому кооперативі, ягідному, 9 людей. І його найважче розвивати, каже заступниця голови ОТГ й керівниця проекту. Скажімо, намагалися залучити у партнери підприємства, які вирощують саджанці малини, смородини, суниці тощо. Фірми пропонували селянам купувати свою продукцію у розстрочку, гарантували, що забиратимуть ягоди. З умовою, що площа під рослинами буде не менше за 10 сотих гектара. Селяни наче й не проти, але сумніви поки що беруть гору.

- Найбільші успіхи показує наш рибальський кооператив, - мовить Оксана Загорська. – Він нараховує 106 членів і націлений на розвиток рибальського туризму. Кооператив діє на березі річки Смілки (поблизу селища Смолдирів – прим. авт.). Це дуже мальовничий куточок, облаштований для відпочинку. Є альтанки, пірс. Минулого року в липні ми започаткували там щорічний фестиваль «Риб-Фест Смолка». Хочемо також зробити гостьовий будинок для туристів.

Про туристів, бабу Галю й чисте молоко

Зелений туризм є ще однією родзинкою, яка здатна витягнути Баранівську громаду з економічної прірви, певні в керівництві ОТГ. Адже це перспективна ніша для розвитку малого підприємництва на селі. За словами пані Оксани, за кордоном є мода на українську екзотику. Тож чому б баранівським селянам не заробити на світових трендах? Скажімо, умовна баба Галя могла б продавати іноземцям екологічно чисте молоко, а її сусідка – органічні помідори, хтось інший – возити гостей на бричці. Звісно, потрібна інфраструктура, налагоджена кооперація селян, популяризація бренду «Баранівської громади», аби про неї знали в світі. Одним словом, це мусить бути розвинутий кластер туристичних послуг.

Аматорський гурт "Поляночка" селища Полянка
- культурна й туристична родзинка громади

Власник музею "Поліська хата" Микола Кобилянський
проводить екскурсію для журналістів

До речі, на території ОТГ вже діє туристичний маршрут. Він охоплює завод із виробництва органічної молочної продукції «Organik Milk», музей українського побуту «Поліська хата» в селищі Полянка, унікальний для України музей фарфору, вольєр із плямистими оленями в селі Явне і садибу тітки Лесі Українки, де видатна поетеса шукала натхнення для створення «Лісової пісні».

Новій стратегії розвитку Баранівської ОТГ і проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу…» лише 2 роки. Говорити про те, що за цей час у громаді стався економічний прорив, або вималювалися тенденції росту, напевне, зарано. В команді місцевих реформаторів оперують скромнішими маркерами успіху, ніж економічні викладки, і пропонують нетерплячим почекати. Поки ж відзначають позитивне ставлення земляків до започаткованих змін і до оновленого образу громади. Свою думку селяни висловлювали під час березневого опитування. Участь у ньому взяли 625 мешканців Баранівки і довколишніх сіл.

Ось так бачать популяризацію свого бренду в Баранівській громаді

До речі:

На території Баранівської ОТГ в районі колишнього льонозаводу інвестори побудували на 24 гектарах землі сонячну електростанцію. Щороку за оренду землі інвестор обіцяє сплачувати в бюджет громади 1,6 млн грн. За словами заступника голови Василя Савчука, в Суємецькому старостинському окрузі люди на громадських слуханнях погодили виділення від 15 до 18 гектарів землі на будівництво аналогічної станції.

Довідка:

Баранівська ОТГ створена 30 грудня 2016 року, центр громади - місто Баранівка. Доходи бюджету ОТГ в 2019 році становили близько 176 млн грн. Із них 2/3 – це державні субвенції. Основний податок, з якого формуються власні кошти бюджету громади, це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Його основні платники – освітяни й працівники місцевого лісгоспу й медики. Основна галузь видатків – зарплати бюджетникам.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

P.S.

Матеріал підготовлений за підсумками прес-туру «Інноваційні реформи для розвитку територій Житомирщини». Він проходив 28-29 листопада 2019 року в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні». Програма фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), а виконує її міжнародна організація Internews.

Фото на заставці зі сторінки у Фейсбук Баранівської міської ради  (День селища Полянка, фестиваль Урожаю)

Читайте також:

Микола Кобилянський - відставний полковник, закоханий у старожитності (відео)