Перейти до основного вмісту

У Павлограді діти переселенців вправлялися у влучній стрільбі і метанні ножів





У Павлограді наймолодші мешканці модульного містечка для тимчасових переселенців отримали черговий подарунок. Цього разу дітлахи стали учасниками майстер-класу зі спортивного метання ножів та стрільбі зі спортивної зброї.

Акція проходила 15 червня в рамках проекту «Взаємодія - крок до Дій», який реалізується в Павлограді під егідою Міжнародної організації з міграції та за фінансової підтримки Євросоюзу.

Організаторами майстер-класу стали керівник міського клубу «Оса» Юрій Растрюха зі своїми друзями і учнями, а також заступниця директора міськох бібліотечної системи Лариса Бабічева. Виступи дорослих спортсменів и заняття для дітлахів проходили надвечір на пісчаному майданчику поблизу модульного містечка.

Бажання потримати в руках спортивну зброю (ножі, луки, арбалет і пневматичний пістолет) та повправлятися у влучності виявили понад два десятки місцевих малюків і підлітків. Чимало з них свого часу приїхали до Павлограда з окупованих Донецька і Луганська. Задля проведення спортивних стрільб та метання ножів Юрій Растрюха з друзями встановили кілька мішеней, позад яких для безпеки оточуючих натягнули сітку. Діти, котрі взяли участь у майстер-класі, зізнавалися, що вперше отримали такий досвід і були від нього у захваті. До речі, організатори акції кажуть, що вже у вересні цього року вони планують провести міські змагання з цього виду спорту.

 Майстер-клас для дітей модульного містечка проводився в рамках проекту «Взаємодія - крок до Дій». Цей проект здійснюється під егідою Міжнародної організації з міграції та фінансової підтримки Євросоюзу і передбачає сприяння інтеграції переселенців до місцевої громади. Ініціаторами його здійснення в Павлограді виступили центральна дитяча бібліотека і ініціативна група матерів дітей переселенців. Навесні 2017 року вони отримали грант європейських партнерів.





За словами Лариси Бабичевої, проект «Взаємодія - крок до дій» передбачає низку культурно-освітніх, спортивних і розважальних акцій для переселенців, що живуть сьогодні в Павлограді. Це понад 3,5 тисячі осіб, в тому числі 601 дитина. Л. Бабичева говорить, що Юрій Растрюха – досить відомий спортсмен і волонтер ДСНС у Павлограді і поза його межами, він розвиває і популяризує цікавий вид спорту. Саме тому керівник «Оси» разом із своїми вихованцями залучений до проекту. До речі, в квітні Юрій успішно пройшов тренінг, який проводили спеціалісти МОМ.
Олекса Сурай (Олександр Шульга) для https://www.5632.com.ua/news/1693103

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.