Перейти до основного вмісту

У Павлоградському районі досі знаходять старі міни


На Дніпропетровщині мешканці одного із сіл знайшли у лісі мінометний снаряд часів Другої Світової війни. Пригода сталася 21 лютого неподалік Булахівки. Селяни зателефонували рятувальникам, ті виїхали на місце і виявили ще кілька застарілих боєприпасів.

За словами місцевої жительки Валентини Майбороди, її син Денис захоплюється історією рідного краю. Того дня він вирушив до лісу, аби в черговий раз перевірити давні легенди про цілющі джерела, козацькі скарби й інші цікаві артефакти. Парубок заглибився в гущавину, натрапив на підозрілий пагорб, спробував його копнути і почув металевий скрегіт. А за якусь мить побачив іржавий хвіст міни.

«Він одразу зрозумів, що то за штука, - розповідає пані Валентина. – Адже ми добре знаємо історію свого села й краю. Понад 75 років тому за Павлоград точилися бої, а в нашому лісі ховалися партизани. Війна залишила по собі чимало небезпечних пам`яток. Денис не став ризикувати, приховав знахідку від сторонніх очей і повернувся додому».


Хлопець зателефонував рятувальникам. Отримавши потрібні координати, ті вирушили до лісу і розпочали власний пошук снарядів. Вже 23 лютого прес-служба Павлоградського міськрайонного управління ДСНС оприлюднила своє повідомлення:

«Надвечір 21 лютого, під час прогулянки лісовим масивом, розташованим між селами Булахівка та Кочережки Павлоградського району, чоловік натрапив на підозрілий предмет. По прибуттю до місця події, 22 лютого, піротехніки ДСНС ідентифікували знахідку, як застарілу мінометну міну калібру 50 мм. Під час додаткового обстеження території фахівці групи піротехнічних робіт виявили неподалік ще одну мінометну міну того ж калібру. Вибухонебезпечні предмети знешкоджено шляхом контрольованого підриву».

У своєму повідомленні рітувальники наполегливо просять земляків в жодному разі не торкатися підозрілих предметів і одразу телефонувати в Службу порятунку за номером «101».

Журналіст також зв`язався телефоном із місцевим краєзнавцем і вчителем історії села Кочережки Юрієм Ляшенком. Він розповів, що під час визволення краю від гілерівських загарбників у 1943 році між ними і радянськими військами тривали потужні бої із застосуванням артилерії і авіації. Тому не дивно, що в лісах довкола Булахівки й Кочережок і досі знаходять рештки мін і снарядів тих часів. «Щодо мін, то вони могли належати німецьким підрозділам, які проводили тут бойові операції проти партизанських загонів», - говорить краєзнавець.

Олександр Шульга для "Вісник Шахтаря"

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.