Остання публікація

Нотатки з війни | "Місцевих війна загартувала"

Зображення
Сільською вулицею прямує немолода жінка. Поруч неї човгає хлопчина років восьми. Вочевидь, онук.

Шахтар із Придніпров`я вражає своїх земляків видовищними трюками


Близько 10 років тому житель Прикарпаття 32-річний Богдан Гальчак установив національний рекорд. Із зав'язаними очима він 24 секунди жонглював двопудовою гирею. Зробив 17 подвійних кидків. У гірника з Першотравенська Олександра Маркова подібні рекорди ще попереду. Але своїх земляків він теж вражає видовищними трюками.

- Багато хто думає, що гирі слугують лише для вправ на силу і витривалість. Але з їхньою допомогою можна влаштовувати ефектні вистави, - каже Олександр.

Промахувався, і гиря падала

Чоловікові 33 роки, він працює помічником начальника ділянки профробіт із техніки безпеки (ПРТБ, Ювілейна) ШУ Першотравенське. Силовим жонглюванням, яке ще називають крафт-жонглюванням, займається з 2009 року.

- Я був непосидючою дитиною, мене все довкола цікавило, - розповідає О. Марков. - Напевно тому батьки записали мене до кількох гуртків і секцій. Зрештою, зупинився на цирковій студії «Вогні цирку», яку в Першотравенську вже багато років веде чудова педагог Людмила Фоменко. Саме вона прищепила мені любов до цього жанру, навчила працювати над собою.


Після школи Олександр вирішив стати економістом, виїхав на навчання до Донецька, після вишу якийсь час працював за фахом. Але в 2008 році, коли Україну й світ охопила фінансова криза, і представники багатьох професій потрапили під скорочення, він повернувся до Першотравенська. Робота молодому хлопцю знайшлася на шахті. Життєві перипетії не заважали Олександру і далі займатися спортом і зміцнювати свій організм.

- Якось мій приятель Юрій Клочко запросив мене на тренування. Сказав, що буде цікаво. На шкільному спортмайданчику він став підкидати догори 16-кілограмову гирю і ловити її. Це дійсно виглядало вражаюче. Мені захотілося спробувати зробити так само. Але виявилося, жонглювати зовсім не просто. Ще й такими вагами. Щоразу я хибив, і гиря падала додолу. Але відступати не хотілося, - згадує Олександр.

Зрештою, його завзятість було винагороджено. За 3 місяці молодий гірник опанував деякі навички силового жонглювання. Це спонукало його продовжувати тренування. На своїх заняттях він і приятель експериментували. Крім пудових використовували 24-кілограмові гирі і навіть гирі вагою в 32 кг. Але потім повернулися до 16 кг. Пізніше до хлопців приєдналися інші любителі підкидати «залізо». Так у Першотравенську утворилася команда силових жонглерів-аматорів.



- Ми опановували це мистецтво методом проб і помилок, - розповідає О. Марков. - Набивали гулі, відточували рефлекси і координацію, траєкторію кидків і їхню пластику, тренували витривалість. Згодом навчилися перехоплювати один у одного гирі. Вигадували, як нам здавалося, оригінальні трюки. Потім дізнавалися, що серед крафт-жонглерів вони вже добре відомі. Займалися в БК «Шахтар». Користувалися їхнім спортінвентарем. Нам подобалося те, що ми робили.

Мріє здивувати земляків новим трюком

Одного разу, згадує наш герой, керівник місцевої циркової студії «Арлекіно» Юлія Найден порадила завзятим хлопцям показати свою вправність широкому колу глядачів. За словами Олександра, раніше він ніколи не думав, що його хобі вийде на публічний рівень. У 2010 році першотравенські жонглери-гирьовики вперше виступили єдиною командою (4-5 чоловік) перед земляками на одному з міських свят. Відтоді почали їздити на різні фестивалі циркового мистецтва, які проходили в Україні.

- Потім таких подорожей стало менше. Багато друзів, з якими ми тренувалися, роз'їхалися. Я одружився, народилися діти - Євген і Максим. Сім'я вимагала чоловічий турботи. Шахтарська праця теж забирала чимало часу. До того ж я людина досить різнобічна - крім гир люблю мандрувати. Ми з дружиною Оксаною часто влаштовуємо велосипедні прогулянки. Ще граю на гітарі. І все ж крафт-жонглювання залишається моїм головним захопленням. Я продовжую займатися. Двічі на тиждень ходжу тренуватися в БК «Шахтар», - мовить О. Марков.


Сьогодні він більше уваги приділяю загальній фізичній підготовці. Адже для того, щоб твій 5-7-хвилинний виступ був видовищним, а ти не виглядав втомленим, потрібно мати витривалість.

- Я хочу, щоб глядач сприймав мої трюки, не як спортивні вправи, а як мистецтво. Адже це хореографічна постановка, танець із гирями. Без напруженої міміки і з посмішкою. Щоб досягти такого рівня, слід навчатися не лише техніці, але й тренувати тіло, - пояснює Олександр.

Його мрія - вже цього року подарувати землякам та гостям Першотравенська свій новий ефектний трюк. Сьогодні шахтар демонструє коронний номер - «Акцент». Зміст його в тому, що жонглер, рухаючись сценою, переміщує гирю навколо свого корпусу. Снаряд рухається по складній траєкторії в різних площинах.

- Звичайно, можна лежати вдома на дивані, нічого не робити, але я так не вмію. Я хочу йти вперед, зокрема, займаючись крафт-жонглюванням. Це мій спосіб життя, моя життєва філософія. До речі, моя дружина всіляко мене підтримує, пишається мною і радіє моїм успіхам, - підсумовує Олександр Марков.


Олександр Шульга для "Вісник Шахтаря"  (усі фото надані Олександром Марковим)

Наша довідка:

Крафт-жонглери (силові жонглери) - атлети, які жонглюють гирями, ядрами та іншими важкими предметами. Відрізняються від силачів тим, що демонструють не стільки силу, скільки спритність і баланс у роботі з вагами. Яскравим представником цього виду спортивного мистецтва є циркач і важкоатлет Валентин Дикуль (уродженець Литви). У 1962 році 14-річний Валентин виконав свій перший номер повітряної гімнастики на арені цирку. Але через обрив сталевої поперечини юнак упав і отримав безліч переломів, зокрема, й хребта. Лікарі пророкували йому повну нерухомість, але Валентин подолав розпач, почав тренуватися і через 8 місяців залишив лікарню. Щоправда, в інвалідному візку. Ще за 5 років він почав ходити. А в 1970 році вже виступав у цирку, жонглюючи ядрами, гирями, тримаючи на плечах платформу з автомобі

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Меотида: краса, яку навпіл розірвала війна (відео)

"Істерик ні в кого немає". Як живуть кияни під обстрілами.