Перейти до основного вмісту

Про «Детей Зе» і розрив граматичних шаблонів)



Друзі, а хто-небудь знає, що воно за бідолахи такі – «Дети Зе», котрих треба захищати, ще й на міжнародному рівні? Мені теж невтямки.

Я ладен припустити, що випускниця Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Ольга Полякова, авторка чудового посту про допомогу малечі, випадково схибила в орфографії. Ну, не там, де слід, знак оклику примостила. Чи поплутала його з дефісом тощо. Але ж далі у неї йдеться про якесь чудернацьке новоутворення під назвою «Зе семья». Це як, даруйте? І хто в тій сім`ї з ким і потім від кого й що «на выходе»? Напевне, «Дети Зе»? В мене тут повний ступор і, як сказали б злостивці, розрив шаблонів. Зокрема, граматичних) Агов, «уразумкови»! Поясніть цю вашу витончену словесну еквілібристику! Або ж ліпше не експериментуйте з правописом і шануйте мову.

P.S.


Ольга Полякова – не абияка прихильниця новообраного й легітимного, а, цитую, «офіційний представник Зе!команди» в славному місті Дніпрі й частині Дніпропетровської області. Це про всяк випадок)

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

У Павлограді на Водохреще в крижану воду занурювалися дорослі й малі

Свято Хрещення Господнього (19 січня) традиційно супроводжується масовими купаннями у крижаній воді. У Павлограді на Дніпропетровщині чимало містян задля цього приходять на пляж до парку Першого травня.