Перейти до основного вмісту

Онука відомого волонтера потребує термінової допомоги


Від самого початку російсько-української війни павлоградський волонтер Анатолій Токарєв активно допомагає нашим бійцям на Донбасі. Його донька Марина служить у Збройних Силах України. Однак зараз вже їхня сім`я потребує термінової допомоги. У 5-річної онуки волонтера лікарі виявили тяжку хворобу.

- Марина – мама двох доньок. У наймолодшої Христинки, котрій 5 років, лікарі нещодавно діагностували лейкемію. Зараз небайдужі люди готові допомогти нам відправити дівчинку на лікування в Італію. Там вже на неї чекають. Але робити це треба терміново. Окрім того, лікування коштуватиме величезні, як для нас гроші, - розповів телефоном 19 травня Анатолій Дмитрович.



Днем раніше він, його рідні й побратими звернулися до людей із чуйним серцем з проханням про допомогу. Відповідні пости вони написали у мережі Фейсбук. В одному зі своїх повідомлень Анатолій Токарєв запропонував охочим придбати в нього фронтові трофеї – стилізовані під сувеніри гільзи від артилерійських снарядів.



- На сьогодні вже є відгуки. Передусім, від наших бійців – спецназу, розвідки… Усіх тих, кому ми допомагали й допомагаємо, - сказав телефоном А. Токарєв.

До речі, звернення родини волонтера про допомогу за короткий час отримало безліч коментарів із словами щирої підтримки.



P.S.

Допомогти родині Анатолія Токарєва і його доньки Марини можна, перерахувавши кошти на банківську картку Марини Шкіринець в Приватбанку: 4149 4996 4880 3748

Довідка:

Анатолій Токарєв (позивний «Дєд»), 59 років – волонтер і громадський активіст, мешканець Павлограда. Окрім доставки гуманітарної допомоги на фронт брав участь у визволенні полонених українських бійців, вивозив з окупованих територій цивільних громадян. За час війни допоміг, таким чином, кільком сотням українців.



Про полон Анатолій Дмитрович знає не з чужих слів – наприкінці серпня 2014 року він разом з іншим волонтером Юрієм Гаком потрапив до рук проросійських бойовиків. Павлоградці везли «гуманітарку» бійцям 25-ї бригади десантників. На зворотньому шляху неподалік міста Жданівка волонтерів чекала ворожа засідка. Мужні чоловіки пройшлі крізь тортури, але вижили й згодом повернулися додому. Докладніше про цю драматичну історію 30 вересня 2014 року написали журналісти Радіо Свобода: Двоє волонтерів з Павлограда після місяця полону повернулись додому

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Друг Старий: «Якщо ми не завершимо цю війну, в тих окопах сидітимуть наші діти...»

Одні вважають їх затятими радикалами, інші – шансом на порятунок для України, хтось - просто диваками, у багатьох вони викликають повагу, бо довелося воювати пліч-о-пліч. Про рух «Правий сектор», напевно, чули всі. Але не факт, що ті чутки є цілковитою правдою. Так само не кожна правда має суто романтичний ореол. Щоб не загубитися в міфах і побрехеньках, варто слухати й аналізувати. Зокрема, й інформацію з перших вуст.