Літо 2024 року. Південний схід. Покинута хата одного з прифронтових сіл. Хлопці, які тут окопалися, натрапили на клунок зі старими книжками...
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Унікальна стародавня церква на Львівщині
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Невеличке село Лагодів на Львівщині має досить рідкісну дерев`яну церкву святого архангела Михаїла. Церква п`ятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади. Село Лагодів, Перемишлянського
району Львівської
області. На початку 21 сторіччя тут мешкало 758 осіб. «Історія
села починається з 1260 року. Лагодів і навколишні землі тісно пов'язані з
визначною історичною постаттю шляхтича Лагодовського, нащадок якого відкрив
чудотворне джерело теперішньої Свято-Успенської Унівської Лаври.Ці
землі надав князь Луцька і Володимира Федір Любартович славному і заможному
лицареві Лагодовському, "пану на Лагодові". Пан Лагодовський походив
від славного роду Корчак, який бере свій початок від Данила Галицького. За це
славний Лагодовський був зобов'язаний з дружиною надавати князеві Федору
Любартовичу допомогу обороняти княжі села і міста, будувати замки, направляти
дороги, давати підводи та платити податки. Один із таких замків був побудований
і в с. Лагодів. Саме тут і відбулося об'явлення Матері Божої», - повідомляє інформаційний ресурс Української
Греко-Католицької Церкви.
Лагодів має досить рідкісну деревяну церкву святого
архангела Михаїла. Церква пятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована
вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади.
«У 1803 році
згідно опису церковного майна, повідомляли, що дерев`яна церква і дзвінниця
перебували з запущеному стані. У нарисі М. Клемертовича зазначено, що
в селі перед 1870 роком була церква з 1730 року, а біля неї дзвінниця, "що ледве
опиралася вітрові".Нову
дерев`яну церкву збудували на місці попередньої у 1872 році,
хоча о. Пристайписав, що це сталося в сер. 1890-х рр. Її відразу покрили
бляхою, при вході зробили хори на двох стовпах. У 1894 році
на краєвій виставці у Львові був представлений старовинний дзвін з Лагодова
вагою біля 90 кг., відлитий у 1621 році. Дзвінниця була збудована з дерева
у 1854 році.
Весною 1900 року в Лагодові було 2000 мешканців: 1451
греко-католик, 300 римо-католиків, решта - іудеї. Відомо, що в 1906 році
до церкви була добудована захристія, у1910 році
північне крило нави, а в 1927 - південне, після чого храм отримав
хрестоподібну форму. В ході бойових дій влітку 1915 року з церкви була збита
середня баня з хрестом, а російські вояки забрали з дзвінниці усі дзвони.
Пізніше
зруйновану баню відновили. Верхи дерев`яної церкви я зауважив при в`їзді у
село. Дерев`яна церква стоїть біля вулиці, яка веде до джерела, що розташоване
за сто метрів від храму. Хрестова у плані, п`ятиверха будівля, з прибудованою
до північної стіни вівтаря ризницею. Оточена традиційним піддашшям, стіни під
яким складаються з відкритого пофарбованого зрубу, а над піддашшям - покриті
фарбованим гонтом.Одиночні
та спарені вузькі арочні вікна схожі на бійниці. До церкви ведуть два входи -
із заходу і півдня. На прицерковну територію також можна зайти через брами з
двох сторін. На південь від святині розташована дерев`яна триярусна дзвінниця,
нижній ярус якої відкритий. Сьогодні храм вимагає зовнішнього ремонту, особливо
його дахи», - йдеться у дослідженні В. Лаби "Історія
села Лагодів від найдавніших часів до 1939 року". Львів. Докладніше про історію церкви можна ознайомитись тут: http://decerkva.org.ua
Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Коментарі
Дописати коментар