Перейти до основного вмісту

Унікальна стародавня церква на Львівщині



Невеличке село Лагодів на Львівщині має досить рідкісну дерев`яну церкву святого архангела Михаїла. Церква п`ятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади.

Село Лагодів, Перемишлянського району Львівської області. На початку 21 сторіччя тут мешкало 758 осіб. «Історія села починається з 1260 року. Лагодів і навколишні землі тісно пов'язані з визначною історичною постаттю шляхтича Лагодовського, нащадок якого відкрив чудотворне джерело теперішньої Свято-Успенської Унівської Лаври. Ці землі надав князь Луцька і Володимира Федір Любартович славному і заможному лицареві Лагодовському, "пану на Лагодові".

Пан Лагодовський походив від славного роду Корчак, який бере свій початок від Данила Галицького. За це славний Лагодовський був зобов'язаний з дружиною надавати князеві Федору Любартовичу допомогу обороняти княжі села і міста, будувати замки, направляти дороги, давати підводи та платити податки. Один із таких замків був побудований і в с. Лагодів. Саме тут і відбулося об'явлення Матері Божої», - повідомляє інформаційний ресурс Української Греко-Католицької Церкви.

Лагодів має досить рідкісну деревяну церкву святого архангела Михаїла. Церква пятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади.



«У 1803 році згідно опису церковного майна, повідомляли, що дерев`яна церква і дзвінниця перебували з запущеному стані. У нарисі М. Клемертовича зазначено, що в селі перед 1870 роком була церква з 1730 року, а біля неї дзвінниця, "що ледве опиралася вітрові". Нову дерев`яну церкву збудували на місці попередньої у 1872 році, хоча о. Пристайписав, що це сталося в сер. 1890-х рр. Її відразу покрили бляхою, при вході зробили хори на двох стовпах. У 1894 році на краєвій виставці у Львові був представлений старовинний дзвін з Лагодова вагою біля 90 кг., відлитий у 1621 році. Дзвінниця була збудована з дерева у 1854 році.

Весною 1900 року в Лагодові було 2000 мешканців: 1451 греко-католик, 300 римо-католиків, решта - іудеї. Відомо, що в 1906 році до церкви була добудована захристія, у1910 році північне крило нави, а в 1927 - південне, після чого храм отримав хрестоподібну форму. В ході бойових дій влітку 1915 року з церкви була збита середня баня з хрестом, а російські вояки забрали з дзвінниці усі дзвони.

Пізніше зруйновану баню відновили. Верхи дерев`яної церкви я зауважив при в`їзді у село. Дерев`яна церква стоїть біля вулиці, яка веде до джерела, що розташоване за сто метрів від храму. Хрестова у плані, п`ятиверха будівля, з прибудованою до північної стіни вівтаря ризницею. Оточена традиційним піддашшям, стіни під яким складаються з відкритого пофарбованого зрубу, а над піддашшям - покриті фарбованим гонтом. Одиночні та спарені вузькі арочні вікна схожі на бійниці. До церкви ведуть два входи - із заходу і півдня.

На прицерковну територію також можна зайти через брами з двох сторін. На південь від святині розташована дерев`яна триярусна дзвінниця, нижній ярус якої відкритий. Сьогодні храм вимагає зовнішнього ремонту, особливо його дахи», - йдеться у дослідженні В. Лаби "Історія села Лагодів від найдавніших часів до 1939 року". Львів. Докладніше про історію церкви можна ознайомитись тут: http://decerkva.org.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

«Кожна відпрацьована година – це частинка сплетеної сітки» | Нотатки з війни

  У Лозовій на Харківщині волонтери невеличкого осередку від початку великої війни сплели близько 400 маскувальних сіток для наших захисників. Зізнаються, що трохи втомилися, але готові й далі працювати, бо мусять підтримувати і хлопців на фронті, і самих себе. А ще – демонструвати на загал силу українського духу.