Сільською вулицею прямує немолода жінка. Поруч неї човгає хлопчина років восьми. Вочевидь, онук.
Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Унікальна стародавня церква на Львівщині
Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Невеличке село Лагодів на Львівщині має досить рідкісну дерев`яну церкву святого архангела Михаїла. Церква п`ятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади. Село Лагодів, Перемишлянського
району Львівської
області. На початку 21 сторіччя тут мешкало 758 осіб. «Історія
села починається з 1260 року. Лагодів і навколишні землі тісно пов'язані з
визначною історичною постаттю шляхтича Лагодовського, нащадок якого відкрив
чудотворне джерело теперішньої Свято-Успенської Унівської Лаври.Ці
землі надав князь Луцька і Володимира Федір Любартович славному і заможному
лицареві Лагодовському, "пану на Лагодові". Пан Лагодовський походив
від славного роду Корчак, який бере свій початок від Данила Галицького. За це
славний Лагодовський був зобов'язаний з дружиною надавати князеві Федору
Любартовичу допомогу обороняти княжі села і міста, будувати замки, направляти
дороги, давати підводи та платити податки. Один із таких замків був побудований
і в с. Лагодів. Саме тут і відбулося об'явлення Матері Божої», - повідомляє інформаційний ресурс Української
Греко-Католицької Церкви.
Лагодів має досить рідкісну деревяну церкву святого
архангела Михаїла. Церква пятикупольна. Документи 1742 року свідчать, що збудована
вона десятьма роками раніше на кошти священника й громади.
«У 1803 році
згідно опису церковного майна, повідомляли, що дерев`яна церква і дзвінниця
перебували з запущеному стані. У нарисі М. Клемертовича зазначено, що
в селі перед 1870 роком була церква з 1730 року, а біля неї дзвінниця, "що ледве
опиралася вітрові".Нову
дерев`яну церкву збудували на місці попередньої у 1872 році,
хоча о. Пристайписав, що це сталося в сер. 1890-х рр. Її відразу покрили
бляхою, при вході зробили хори на двох стовпах. У 1894 році
на краєвій виставці у Львові був представлений старовинний дзвін з Лагодова
вагою біля 90 кг., відлитий у 1621 році. Дзвінниця була збудована з дерева
у 1854 році.
Весною 1900 року в Лагодові було 2000 мешканців: 1451
греко-католик, 300 римо-католиків, решта - іудеї. Відомо, що в 1906 році
до церкви була добудована захристія, у1910 році
північне крило нави, а в 1927 - південне, після чого храм отримав
хрестоподібну форму. В ході бойових дій влітку 1915 року з церкви була збита
середня баня з хрестом, а російські вояки забрали з дзвінниці усі дзвони.
Пізніше
зруйновану баню відновили. Верхи дерев`яної церкви я зауважив при в`їзді у
село. Дерев`яна церква стоїть біля вулиці, яка веде до джерела, що розташоване
за сто метрів від храму. Хрестова у плані, п`ятиверха будівля, з прибудованою
до північної стіни вівтаря ризницею. Оточена традиційним піддашшям, стіни під
яким складаються з відкритого пофарбованого зрубу, а над піддашшям - покриті
фарбованим гонтом.Одиночні
та спарені вузькі арочні вікна схожі на бійниці. До церкви ведуть два входи -
із заходу і півдня. На прицерковну територію також можна зайти через брами з
двох сторін. На південь від святині розташована дерев`яна триярусна дзвінниця,
нижній ярус якої відкритий. Сьогодні храм вимагає зовнішнього ремонту, особливо
його дахи», - йдеться у дослідженні В. Лаби "Історія
села Лагодів від найдавніших часів до 1939 року". Львів. Докладніше про історію церкви можна ознайомитись тут: http://decerkva.org.ua
Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Київ, ранок 27 лютого. Позаду ще одна доба війни. Її звати Світлана. Вона викладачка. Мешкає в районі Позняки. Тому самому, де на світанку 25 лютого орківська ракета влучила в житлову багатоповерхівку.
Коментарі
Дописати коментар