Перейти до основного вмісту

«Сидіти-чекати, доки тебе зловлять?» | Нотатки з війни

 


Йому 27, звати Вадимом. Має дві вищі освіти, працює агрономом. У словах і поведінці жодної бравади. Лише настороженість. Хвилюється, бо, врешті-решт, іде до армії.

- Що тебе спонукало до нас звернутися, - питаємо?

- У мене скінчилася відстрочка на фірмі, - каже Вадим. – Ну, то я й подумав: сидіти-чекати, доки тебе зловлять, - не варіант. Ліпше самому обрати частину й спеціальність. Набрав по телефону колегу-товариша, який не так давно до вас призвався. Запитав, чи є вільні місця. Потім поговорив з одним із ваших командирів, день розмірковував, і, ось, прийшов.

Після проходження 45-денної базової військової підготовки Вадим має навчитися працювати із засобами радіоелектронної боротьби. Нині це перспективний і надзвичайно актуальний напрямок серед військових професій.

- Не скажу, що я на «ти» з електронікою, але мушу її опанувати, - говорить хлопець.

Своє майбутнє Вадим і далі пов’язує з сільським господарством. Мріє повернутися до улюбленої роботи вже після війни. А досвід військової служби стане корисним надбанням.

Олександр Шульга (робочі моменти Центру рекрутингу 125 окремої бригади ТрО СВ ЗСУ)


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

У Павлограді на Водохреще в крижану воду занурювалися дорослі й малі

Свято Хрещення Господнього (19 січня) традиційно супроводжується масовими купаннями у крижаній воді. У Павлограді на Дніпропетровщині чимало містян задля цього приходять на пляж до парку Першого травня.