Перейти до основного вмісту

Ім’я 19-річного Героя України носитиме одна з вулиць Львова


У Львові урочисто відкрили вулицю, названу на честь 19-річного Героя України – солдата Павла Думанського. Церемонія проходила 16 березня біля будинку №27 на вже колишній вулиці Ігоря Юхновського.

Участь в акції взяли родина Героя, його бойові побратими, друзі й знайомі, представники міської влади, а також чимало небайдужих львів’ян. Детальніше про урочистий захід – в наступному фоторепортажі:


Для Юрчика старший брат назавжди буде прикладом героїчної людини




Роман Думанський: «Більшість із вас знали його особисто… Важко говорити… Дякую, що ви прийшли… Дуже дякую. Це свідчить про те, що ви маєте повагу… Я хочу, щоб ця вулиця всім нам нагадувала не лише про чин Павла, а й про всіх наших воїнів. Вона має прославляти всіх наших героїв. І коли ми йдемо цією вулицею, ми мусимо пам’ятати, що кожен, хто став на захист України, кожен доброволець є героєм».

Перший заступник міського голови Андрій Москаленко: «Дякую батькам за Героя України, який не лише врятував своїх побратимів, а й нині своїм прикладом продовжує рятувати нашу державу. Колись ми про героїв читали в книжках. Сьогодні ми живемо в той час, коли герої поряд із нами. З ними постає новітня історія нашого міста і нашої держави. Кожен, хто проїжджатиме тут, ходитиме чи відкриватиме свій бізнес, - він робитиме це на вулиці Героя України… Наше майбутнє точно буде переможним, адже ми маємо таких героїв як Павло».







Про 19-річного Героя України:

Павло Думанський (народився 13 липня 2003 року – загинув 20 листопада 2022 року) – наймолодший український воїн, посмертно удостоєний звання «Герой України».


 До того, як стати на захист країни, Павло навчався в Автомобільно-дорожньому коледжі Національного університету «Львівська політехніка», перемагав у спорті (був вихованцем спортклубу «Канку» - клубу кіокушинкай карате), згодом працював у сфері обслуговування і мріяв про далекі мандри. В березні 2022 року приєднався до лав 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗС України. 

Ось, як розповіли про подвиг Павло Думанського журналісти Army.inform у статті Закрив собою побратимів від обстрілу:

«Восени 2022 року батальйон Павла Думанського перекинули на Лиманський напрямок. Тоді, після успіху Харківського контрнаступу, росіяни з усіх сил намагалися взяти реванш, не шкодуючи, традиційно, ані своїх людей, ані техніки. 20 листопада підрозділ Павла зайняв позиції неподалік села Ямполівка — це самий адмінкордон Луганщини та Донеччини.

 

Опівдні того дня ворог активізувався. Після аеророзвідки вперед пішла піхота під прикриттям артилерії та бронетехніки. Вогонь був настільки щільним, що ніхто не наважувався навіть голову підняти — не те щоб спостерігати за полем бою. Тим часом ворожі солдати підходили все ближче і будь-якої миті могли опинитися в українських окопах і тоді увесь підрозділ міг би загинути. 

 

Павло Думанський це розумів і, попри інтенсивний вогонь росіян, зайняв вогневу позицію і прицільним вогнем зі стрілецької зброї притиснув окупантів до землі, деякі з яких одразу відправилися на концерт кобзона. Та найголовніше, що після того штурмувати українські позиції російські солдати більше жодного бажання не мали. Тоді все і сталося…

 

З укриття раптово виїхав російський танк, готуючись прямою наводкою бити по українських позиціях. Часу на роздуми не було і тоді солдат Павло Думанський ухвалив останнє в своєму житті рішення, закривши побратимів своєю спиною. В цей момент поруч розірвався танковий снаряд — осколки прошили тіло солдата, але товариші Павла лишилися живими. Сам же він від поранень, що зазнав, загинув.

 

У той день наступ ворога вдалося зупинити з великими для нього втратами. І не в останню чергу завдяки хоробрим і своєчасним діям Павла Думанського. Для побратимів він ще тоді став героєм, а нещодавно його подвиг оцінила і держава. 29 вересня 2023 року указом Президента солдату Павлу Думанському посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

 

Павло Думанський похований на Полі Почесних поховань 86 А Личаківського цвинтаря.


Підготував Олександр Шульга





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

«У нас це не розвага». Ветеран 125-ки вчить цивільних бути воїнами

У Львові ветеран російсько-української війни навчає цивільних умінню виживати в екстремальних умовах та готує фахівців для бойових підрозділів. Засновник школи «Крук» переконаний, що протистояння з нашим одвічним ворогом триватиме ще не один рік. А тому кожен українець повинен знати, як користуватися стрілецькою зброєю чи накладати турнікет. Зрештою, кожен має бути готовим вирушити на фронт.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.