Остання публікація

Нотатки з війни | «Я не можу заснути, тому й бухаю»

Зображення
Телефонна розмова. Брат і сестра. Він тереошник - тут, на сході. Вона – у Львові, майже на іншій планеті.

Нотатки з війни | "Як гадаєте, підуть на нас білоруси?"

Воду на наші позиції "централізовано" підвозять місцеві дядьки Петро й Ігор. Обидва підстаркуваті і, як на мене, ласі до оковитої. Але то таке... Їхній старий коняка на прізвисько Понь має вигляд охлялої шкапи. Втім, свою роботу тварина виконує справно... 

Розбитий возик суне лісовою стежкою. За віжками цього дня сидить Петро. Схоже, 14-річний Понь належить саме йому. Праворуч "водія" умостився сержант Базука - він за старшого. Я, звісивши ноги, балансую на краєчку.

Стежка звивиста й подекуди заросла кущами. Обабіч неї сховалися в гущавині лісу щойно викопані бліндажі. Фіра з порожніми баняками минає тероборонівську варту і невдовзі виринає на польове узбіччя. 

До хутора, куди прямують чоловіки, менше двох кілометрів. Уздовж запиленої вулиці вишикувалися кільканадцять хатин. Цивільного люду майже не видно - здебільшого швендяють військові. На верхівці дерев'яного стовпа куйовдиться лелеча сім'я. Під парканом червоніють стиглі вишні. Пахне липою.

Петро зупиняє фіру навпроти двору Ігора. Той має 37-метрову свердловину з питною водою. Господар виходить назустріч, розпрягає старого жереба, штовхає воза ближче до джерела. Беруся допомогти чоловікові. 

- Поволі, поволі... – жартома гиркає на мене дядько. Я, звісно, корюся.  Фіра заповзає у двір. Ігор повертає кран, подає мені шланг. Струмінь холодної води збиває пил із баняків і, врешті, потрапляє всередину. 

- Як гадаєте, підуть на нас білоруси? – ніби ненароком цікавлюся в господаря. Той здивовано гмикає: 

- Нашо їм це? Там люди не хочуть воювати. От не хочуть і все! Хіба що путін дотисне батьку, і той пошле сюди солдат. Але не думаю... 

- А як росіян своїх пожене?

- А ви тут тоді для чого? – не дає собі розгубитися чоловік: – Хіба дівок наших грати.

І хитро підморгує. Я зиркаю на Базуку. Той сміється:

- Отак, братику, нас підкололи)

Завантажена водою фіра зі скрипом і поволі суне зворотнім шляхом уздовж гречаного лану. Здіймає позаду себе піщану куряву. Липневий день на позиціях тільки починається...

Літо 2022-го. Поліський напрямок.

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)