Остання публікація

Лозівчани вшанували пам'ять жертв Голодомору

Зображення
Мешканців Лозової та Панютиного в часи Голодомору 1932-1933 років рятувала залізниця. Адже тих, хто там працював, держава забезпечувала пайками. Водночас до міста з «голодних» сіл стікалися селяни. Деякі помирали дорогою. Їхні тіла вантажили у вагон і вивозили на лозівські околиці. Про це є усні свідчення, записані краєзнавцями.

Гірник із Наддніпрянщини 8 років завойовує чемпіонські титули в армрестлінгу

 

Серед шахтарів Західного Донбасу є чимало охочих помірятися між собою силою. У спортивному сенсі. Одні заради цього підіймають гирі і штанги, інші стрімголов мчать біговою доріжкою. Павлоградець Юрій Сашурін вже кілька років опановує секрети армрестлінгу – боротьби на руках. Чоловікові є чим похвалитися – він багаторазовий переможець регіональних змагань силачів.

Юрію 32 роки, він працює ГРОЗом на видобувній ділянці №1 ШУ Тернівське. У ДТЕК Павлоградвугілля прийшов 10 років тому. Каже, саме шахтарський колектив та спортивні традиції гірників спонукали його серйозно взятися за армрестлінг. Тим паче, що фізичні задатки до боротьби він мав чи не з дитинства.

 Хотів бути схожим на батька

«Фізкультура була моїм улюбленим предметом у школі, – пригадує Юрій. - Щоправда, тоді я активно займався волейболом. Років 6 виступав за свою команду. Грав і після закінчення школи. Але поступово став надавати перевагу силовому спорту. Чому? Річ у тому, що мені завжди хотілося бути схожим на батька – Юрія Миколайовича. Природа нагородила його міцним і гармонійно розвиненим тілом. Він та моя мама Амелія Віталіївна прищепили мені здоровий спосіб життя».

Після школи Юрій намагався реалізувати себе у різних напрямках – працював, навчався. А в 2011 році прийшов на шахту «Західно-Донбаська» гірником. Тут були стабільні заробітки та дружній колектив. Вже наступного року юнак узяв участь у традиційних змаганнях, що проходили серед гірників Західного Донбасу в рамках Дня здоров'я. Фізично розвиненого хлопця запросили поборотися з іншими силачами на руках.


«Сказали: ти високий, міцний – чому б тобі не виступити? Я погодився. Того разу я дебютував в армрестлінгу з 2-го місця. Мені протистояв досвідчений борець Олександр Сидільов – гірник шахти «Тернівська». Саме йому я й програв. До речі, ми з ним потім потоваришували, і він навчив мене багатьом навичкам боротьби. Так я увійшов до армспорту. Почав регулярно тренуватися, відпрацьовувати техніку», – мовить Юрій. 

Інтерес до армрестлінгу спонукав хлопця взятися за вивчення витоків цього виду боротьби, познайомитися з біографією її легендарних представників. Одного з тих, кого Юрій вважає для себе прикладом у силовому спорті, звати Джон Річард Брзенк. Це американець, який у свої 57 років має 26 чемпіонських титулів світового рівня.

«Згодом ти розумієш, що в армрестлінгу важливі не лише сильні руки. Адже крім кистей і передплічь у тебе працює все тіло – корпус, ноги. Усі групи м'язів. Тож я став уважно підходити до техніки, працювати над помилками. Тренувався разом із колегами по шахті. Ми збираємось у спеціально обладнаній спортивній кімнаті на підприємстві. Стіл для армрестлінгу є і у СОК Центрі у Павлограді. Там я теж займаюся», – розповідає Юрій.

Переміг свого наставника

Регулярні, по кілька разів на тиждень, спаринг-тренування принесли нашому герою успіх. У 2015 році він став переможцем традиційних змагань гірників-силачів «Західного Донбасу – «Шахтарські богатирські ігри». Юрій посів 1 місце у боротьбі на руках у своїй ваговій категорії. Відтоді він утримує за собою титул найкращого армрестлера шахтарського регіону.

Секрет своїх спортивних досягнень павлоградець бачить не лише у володінні певною технікою, а й у психологічній готовності під час поєдинків. Можна досконало володіти всіма прийомами боротьби на руках, але програти супернику, у якого краща психологічна підготовка. Часто спортсмени виграють ще до початку бою. З іншого боку, без володіння технікою можна ненароком зламати собі руку.


«Так-так, в армреслінгу теж травмуються – і доволі серйозно. Це лише здається, що боротьба на руках – справа безхитрісна й безпечна. А я знаю, що навіть у дівчат-спортсменок під час поєдинків ставалися переломи. Тому без техніки тут теж ніяк. Я охоче ділюся секретами цього виду боротьби з новачками», – каже Юрій.

Його домашній колекції спортивних трофеїв могли б позаздрити багато армрестлерів Наддніпрянщини. Адже він бере участь і перемагає не лише у шахтарських турнірах силачів. Виступає також на різних обласних змаганнях. Вже привозив додому «срібло» та бронзу». Але найпам'ятнішим для Юрія став його другий поєдинок із Олександром Сидільовим. Через півроку після програшу наш герой зумів здолати свого наставника.

«Моя мрія – якомога довше зберігати за собою титул непереможного армрестлера у Західному Донбасі, – зізнається Юрій. - Що дає мені це захоплення? Річ у тому, що я активна людина, прихильник здорового способу життя, люблю спорт. І хочу себе розвивати у цьому напрямі. І потім - напевно, кожному чоловікові у своєму житті доводилося боротися на руках. Але краще це робити правильно».


До речі, фізично важка робота ГРОЗа нітрохи не заважає Юрію Сашуріну відшліфовувати свої борцівські навички та перемагати сильних суперників. Велику підтримку він знаходить і в родинному колі. Дружина Дарія вірить у спортивний успіх чоловіка, разом із дітьми вона відвідує змагання за його участю. Горою за тата стоять і діти – 9-річний Лев та 6-річна Мілена.

Олександр Шульга для Вестник Шахтера

Довідка «ВШ»:

Армрестлінг (боротьба на руках) – вид спортивних єдиноборств. Під час поєдинку однойменні руки суперників ставляться на тверду, рівну поверхню (зазвичай стіл), долоні зчіплюються в замок. Переможцем стає той борець, який притисне руку свого супротивника до поверхні.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шахтар із Першотравенська дивує земляків рідкісним і смачним виноградом