Перейти до основного вмісту

На Харківщині вшанували пам’ять загиблих воїнів

У Лозовій, що на Харківщині, напередодні Дня Незалежності містяни віддали шану своїм землякам – українським воїнам, загиблим під час російсько-української війни.

У понеділок, 23 серпня, батьки полеглих, представники міської влади, ветерани АТО/ООС і волонтери побували на центральному кладовищі міста.


Тут (зокрема, на Алеї Слави) поховані лозівчан, які віддали свої життя за Україну протягом 2014-2017 років, відколи Росія окупувала Донбас.


Настоятель Преображенської парафії УГКЦ о. В’ячеслав Труш прочитав молитву за упокій полеглих воїнів.


«Ми їх пам’ятаємо воїнами, які загинули за Україну, ви пам’ятаєте їх дітьми… У нашій пам’яті вони є тими людьми, які пішли на жертву заради української держави. Я вам дуже дякую за ваших дітей. Хай Господь підтримує вас і буде з вами…» - сказав по завершенні молебню священник.


Свою подяку батькам воїнів висловили й інші учасники акції


Після жалобної церемонії лозівчани виконали національний гімн…


…та поклали квіти до могил полеглих земляків



Разом з іншими пам'ять воїнів прийшов вшанувати і 19-річний Богдан Власенко. Нині він боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Юнак говорить, що обрати кар’єру військового його спонукала російська агресія


Матерів загиблих бійців об’єднало спільне горе. Деяким із цих жінок задля визнання за їхніми синами посмертного статусу учасника бойових дій довелося пройти бюрократичне пекло.


А мамі Олексія Милосного, який помер від хвороби невдовзі після повернення з війни, держава довго не присвоювала статус члена родини загиблого.



 Довідка:

Ось імена бійців (лозівчан і мешканців громади), які загинули за Україну на Донбасі впродовж 2014-2017 років: Олександр Лавренко (загинув 21 липня 2014 року), Олександр Бричук, Андрій Ладік, Олександр Шаповалов, Ярослав Житников, Сергій Петрищев, Леонід Козороз, Сергій Гуров, Василь Савченко, Михайло Михайлюк, Микола Твердохліб, Сергій Лобов, Олег Шевченко (загинув 23 грудня 2017 року). До цього списку належить і ім`я лозівчанина Андрія Милостного – бійця ЗСУ, який помер у 2016 році від хвороби.


Олександр Шульга


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.