Перейти до основного вмісту

У Лозовій містяни ходою і молитвою вшанували своїх захисників


Ікона Пресвятої Богородиці і червоно-чорний прапор, хода парком і спільна молитва, екскурс у минуле й тривоги за сьогодення, повстанські пісні й козацький куліш. Саме за таким сценарієм у Лозовій на Харківщині патріотична спільнота 14 жовтня відзначила День захисника України.

Акція за участю кількох десятків активних містян розпочалася близько опівдня на площі перед міським палацом культури. Завершилася - біля пам’ятного хреста «Героям України» в парку «Перемоги».




Ініціаторами вже традиційних ходи й мітингу цього разу стали «Лозівська Спілка учасників АТО», активні містяни і представники двох християнських громад – православної і греко-католицької.



Пам`ятний хрест на честь Героїв України встановлений громадськими активістами у міському парку ще в 1991 році. Для кола лозівських патріотів це місце має нині сакральний зміст.





- На Лозівщині українські військові традиції дуже сильні. Ми можемо похвалитися тим, що перший хрест Героям України на сході поставили саме тут вже далекого 1991 року, - зазначив о. В`ячеслав Труш - священик Преображенської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ.  Він і священик греко-католицької громади Лозової о. Андрій Насінник разом відслужили панахиду за полеглими в різні часи борцями за Україну.





Нагадали історію сьогоднішнього свята.




Своїм болем поділилася із земляками пані Лариса Шевченко - мати загиблого на Донбасі українського бійця Олега Шевченка. 





Говорили про російсько-українську війну і капітулянтську, на переконання учасників акції, зовнішню політику нової української влади.



«Якщо відбудеться здача хоча б одного шматка української землі, яка полита кров`ю наших хлопців, то я і багато інших… готові піти без зброї і зайняти ті позиції, з яких відведуть наші війська», - заявив колишній боєць 24-го штурмового батальйону «Айдар» Роман Авраменко.





Його побратим Володимир Полєшко від імені присутніх закликав місцеву владу підтримати рішення низки місцевих рад в Україні, які виступили проти так званої «формули Штайнмаєра».




Учасники акції поклали квіти й калинові грона до хреста «Героям України»





А на завершення урочистої частини проспівали кілька духовних і повстанських пісень.








Святковий козацький куліш і дружнє спілкування – стали фінальним акордом цієї зустрічі.




Олександр Шульга для tv-news.dp.ua, більше фотографій тут

Також читайте:

Місце зустрічі – «гайдамацький» хрест (фоторепортаж)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.