Перейти до основного вмісту

У Лозовій містяни ходою і молитвою вшанували своїх захисників


Ікона Пресвятої Богородиці і червоно-чорний прапор, хода парком і спільна молитва, екскурс у минуле й тривоги за сьогодення, повстанські пісні й козацький куліш. Саме за таким сценарієм у Лозовій на Харківщині патріотична спільнота 14 жовтня відзначила День захисника України.

Акція за участю кількох десятків активних містян розпочалася близько опівдня на площі перед міським палацом культури. Завершилася - біля пам’ятного хреста «Героям України» в парку «Перемоги».




Ініціаторами вже традиційних ходи й мітингу цього разу стали «Лозівська Спілка учасників АТО», активні містяни і представники двох християнських громад – православної і греко-католицької.



Пам`ятний хрест на честь Героїв України встановлений громадськими активістами у міському парку ще в 1991 році. Для кола лозівських патріотів це місце має нині сакральний зміст.





- На Лозівщині українські військові традиції дуже сильні. Ми можемо похвалитися тим, що перший хрест Героям України на сході поставили саме тут вже далекого 1991 року, - зазначив о. В`ячеслав Труш - священик Преображенської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ.  Він і священик греко-католицької громади Лозової о. Андрій Насінник разом відслужили панахиду за полеглими в різні часи борцями за Україну.





Нагадали історію сьогоднішнього свята.




Своїм болем поділилася із земляками пані Лариса Шевченко - мати загиблого на Донбасі українського бійця Олега Шевченка. 





Говорили про російсько-українську війну і капітулянтську, на переконання учасників акції, зовнішню політику нової української влади.



«Якщо відбудеться здача хоча б одного шматка української землі, яка полита кров`ю наших хлопців, то я і багато інших… готові піти без зброї і зайняти ті позиції, з яких відведуть наші війська», - заявив колишній боєць 24-го штурмового батальйону «Айдар» Роман Авраменко.





Його побратим Володимир Полєшко від імені присутніх закликав місцеву владу підтримати рішення низки місцевих рад в Україні, які виступили проти так званої «формули Штайнмаєра».




Учасники акції поклали квіти й калинові грона до хреста «Героям України»





А на завершення урочистої частини проспівали кілька духовних і повстанських пісень.








Святковий козацький куліш і дружнє спілкування – стали фінальним акордом цієї зустрічі.




Олександр Шульга для tv-news.dp.ua, більше фотографій тут

Також читайте:

Місце зустрічі – «гайдамацький» хрест (фоторепортаж)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.