Остання публікація

Нотатки з війни | "Місцевих війна загартувала"

Зображення
Сільською вулицею прямує немолода жінка. Поруч неї човгає хлопчина років восьми. Вочевидь, онук.

У Павлограді відомий волонтер створив музей російсько-української війни


Опудало Путіна, уламки «сєпарських» снарядів, маскувальні «кікімори», синьо-жовті й червоно-чорні прапори (розписані автографами бійців), дитячі малюнки й світлини загиблих українських воїнів... Усі ці речі є німими свідками новітньої російсько-української війни і безцінними експонатами новоствореного аматорського музею в Павлограді. Музей зветься «У Діда».

Чому така назва? Бо автором проекту є відомий павлоградський волонтер з позивним «Дід» - Анатолій Токарєв. На початку 2014 року він і його побратим Юрій Гак побували в полоні у проросійських бойовиків. Та волонтерити вже після свого звільнення «Дід» не припинив. Регулярно їздив на фронт до українських оборонців.



- Ідею створити музей ми з дружиною плекали ще з 2014 року, відколи почалася російсько-українська війна, - розповідає Анатолій Дмитрович. – Шукали відповідне приміщення в центрі міста. Але тоді не склалося, бо потрібно було узгоджувати багато питань із різними службами. Аби не витрачати даремно час, вирішили пристосувати для музею подвір`я садиби, що належить моїй дружині. Це вулиця Дніпровська, 46.





За словами волонтера, облаштовувати музей він із рідними й однодумцями почав у жовтні цього року. Замовили величезний банер, відремонтували приміщення, встановили спеціальні конструкції для експонатів. Міська влада й комунальники теж долучилися – привезли пісок із вживаною бруківкою, подарували телевізор для перегляду відвідувачами тематичних фільмів.

- Працювали ми самотужки. Сергій Кот, Діма Калянов, Валентин Семенченко й інші, - розповідає Анатолій Токарєв. – А щодо концепції музею, то вона вималювалася вже під час створення експозицій. Частину експонатів ми розташували зовні будинку. Це все, що в різний час прилітало на наші позиції з боку окупантів – уламки артилерійських снарядів різного калібру, міни… Одну з кімнат ми хочемо облаштувати, як справжній бліндаж. Іншу – віддаємо для речей і світлин наших загиблих бійців. Є також задумка зробити у дворі тир, щоб дітлахи вчилися стріляти.




А. Токарєв каже, що музей містить понад тисячу різноманітних експонатів. Головне – справжніх, а подекуди – унікальних. Одні стосуються українських армійців і добровольців, інші розповідають про волонтерські зусилля павлоградців, є тут чимало прапорів, прикрашених написами біців, шеврони бойових підрозділів, дитячі малюнки й листи захисникам тощо. На вході до музею гостей зустрічає собача будка, а біля неї – опудало очільника країни-агресорки.

- Найціннішеце, звісно, речі загиблих… Збирав я все власноруч протягом останніх 5 років, щось привозили хлопці, які поверталися з фронту… Остаточно музей ще не сформований. Попереду багато робити. Дуже хочеться, аби сюди приходила молодь, діти. Щоб розуміли нашу сучасну історію, особливо ті події, які відбуваються на сході держави. На жаль, для багатьох українців ніякої війни з Росією немає. Взагалі, кажуть, треба дружити з агресором. Тож хай павлоградці відвідують музей і на власні очі бачать, які росіяни нам брати... До речі, за екскурсії нікому платити не доведеться... – наголошує «Дід».




Анатолій Токарєв мріє перетворити свій проект на справжній народний музей російсько-української війни. А осб про перспективи підпорядкування його місту поки не йдеться. За словами ініціатора проекту, на створення свого музею він із дружиною витратив кілька десят тисяч гривень. Заліз у борги, які має тепер віддавати. До того ж, каже волонтер, щомісяця на утримання музею (оплата комунальних послуг, податків) йому доведеться витрачати щонайменше 7 тис. грн.






Нещодавно, 15 листопада, Анатолій Токарєв із однодумцями відкрили музей для відвідувачів. У колі перших його гостей були ветерани й волонтери, мер Анатолій Вершина та священик православної церкви України ім. Архистратига Михаїла отець Роман.

Допомогти музею можна, перерахувавши кошти на картку ПБ: 4149 4991 2013 8936, отримувач Наталя Карпова.


Відгуки про музей:


Ганна Третьяк-Прудська – волонтерка, депутатка Павлоградської міськради:

- Я вважаю, Анатолій Токарєв робить велику справу. До того ж він має власний досвід війни... У нього є унікальні експонати, які він привіз із фронту. Зокрема, це червоно-чорні прапори – символи боротьби українців за свою незалежність. Їх використовують і наші захисники. Сучасні покоління мають знати, що війна триває досі, що вона поряд... Я певна, що музей слугуватиме патріотичному вихованню молоді. Він потрібний Павлограду, як частина його історії. Адже ми були одними з перших, хто став на захист країни в 2014 році, у нас сильний волонтерський рух. І місто може цим пишатися.



Григорій Пивоваров («Єврей») – доброволець, боєць 24-го батальйону «Айдар» Збройних Сил України:

- Так, цей музей дуже потрібний, адже зібрані в ньому експонати є частиною нашої новітньої історії. Вони свідчать про те, що насправді відбувається на сході України, заради чого ми там воюємо, якого майбутнього прагнемо для своєї держави. І людям в тилу слід якомога частіше нагадувати, що частина нашої країни окупована, що ворог не припиняє обстріли. Якщо наші діти змалечку бачитимуть і розумітимуть правду, вони зможуть протистояти рашистській пропаганді.

Олександр Шульга, всі фото в основному тексті - зі сторінки Анатолія Токарєва у Фейсбук


Коментарі

  1. Дякую Вам , Ви робите добру справу музей пам'яті - гідності відважних наших герої!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Цілковито погоджуюся - Анатолій Токарєв, автор ідеї створення музею, вартий усілякої підтримки. Він є тим камінчиком, з якого складається наше молоде громадянське суспільство.

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Меотида: краса, яку навпіл розірвала війна (відео)

"Істерик ні в кого немає". Як живуть кияни під обстрілами.