Перейти до основного вмісту

У Павлограді нагородили маму зниклого без вісти 19-річного бійця


У Павлоградському районі мама без вісти зниклого 19-річного українського бійця Сергія Шевченка отримала державну нагороду. Відзнаку «Знак пошани» 2 жовтня Марині Цибі вручили виконуючий обов`язки місцевої райдержадміністрації Олександр Краснов і павлоградський військовий комісар Роман Господ.

Урочисте нагородження відбулося перед початком засідання Громадської ради при Павлоградській райдержадміністрації. Організатори присвятили цю зустріч темам соціальної адаптації ветеранів російсько-української війни (учасників АТО), виділенню їм земельних ділянок та патріотичному вихованню молоді.

Наказ Міністра оборони України про відзначення Марини Циби датований 11 вересня 2019 року. Відомо, що її син Сергій Шевченко у 2013 році пішов служити до лав Збройних Сил України й залишився там на контракті. У складі  93-ї окремої механізованої бригади хлопець, якому ще не виповнилося й 20 років, брав участь у боях на Донбасі. Служив механіком-водієм.


Сергій зник без вісти 29 серпня 2014 року під Іловайськом. На сьогодні про його місце перебування рідним і військовим нічого не відомо. Отримуючи державну відзнаку, мама бійця не стримувала сліз.

За час війни з російськими окупантами і їхніми найманцями свої життя за Україну віддали 7 мешканців Павлоградського району. Це Валерій Грабовий, Михайло Калихалін, Олександр Котов, Юрій Кривсун, Олександр Савенков та Ігор Троценко. Без своїх батьків, чоловіків і синів залишилися 6 родин.

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.