Остання публікація

Греко-католики Лозової відзначили Трійцю (фото, відео)

Зображення
Лозівські греко-католики разом зі всією православною спільнотою відзначили День П’ятдесятниці (Свято Трійці, в народі – Зелена неділя). Зокрема, в храмі Преображенської парафії УГКЦ 20 червня відбулася урочиста Літургія.

Автентична краса без підробки. Де її знайти?



На Буковині, в самому передгір’ї Карпат, є коледж, в якому дітей учать створювати справжні шедеври

Цієї краси не побачиш на розпродажах так званої автентичної екзотики. Бо вона унікальна - до останнього вузлика, металевого візерунку чи горіхової оздоби виготовлена руками. В сувенірних лавках великих міст, коли й натрапиш на щось подібне, зважиш, передусім, можливості свого гаманця. Знайшов я цю неповторність у невеличкому містечку на Буковині, котре зветься Вижницею.


Аби не випробовувати терплячість читачів, скажу, що йдеться про художні витвори студентів і випускників «Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка». Так-так – студентів, по-суті, дітлахів. Але дуже талановитих. Їхні дипломні роботи можна побачити у виставкових залах невеличкого музею, котрий діє при коледжі. Найкращі експонати потрапляють на престижні фестивалі і завойовують нагороди.

Фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

Жодної копії і лише ручна робота

- Наші діти від природи мають художній смак, - розповідає завідувачка музеєм Ярослава Богдан. – Я це помітила, коли 35 років тому вперше приїхала до Вижниці. Напевне щось є в цій землі особливе, коли вона так щедро родить талантами. Діти змалечку розрізняють кольорові гами, хоч і не володіють мистецькими навичками. І вже педагоги, перед якими варто схилити голову, допомагають юнакам і дівчатам розкрити їхні здібності. Скажу, коли викладач працює зі студентом, то жодним чином не нав’язує йому свого творчого бачення. Ми виховуємо особистості. Із 1-го курсу привчаємо дітей, аби вони усвідомлювали себе художниками.

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

Вишиті дівочі блузи й чоловічі сорочки, предмети зі шкіри, ікони й портрети, рушники, серветки, різноманітні гобелени, доріжки і килими; дерев`яний посуд, писанки, підсвічники, хрести, шкатулки; прикраси від ювелірів - кольє, сережки, браслети, інкрустовані намиста й навіть ножі; кілька надскладних і водночас художньо витончених кованих композицій…

- Все що ви бачите, наші студенти виготовили власноруч, - наголошує пані Ярослава. – І в кожній роботі є своя авторська родзинка. Тому ви не знайдете серед експонатів однакових предметів – скажімо, копій різдвяних зірок чи писанок.


За словами завідувачки, для виробів із дерева у коледжі використовують грушу, дуб, ясен, волоський горіх. Щодо останнього. Протягом 25 років висушений горіх здатний набувати темного кольору, тому він чудово підходить для інкрустації. Отож, виходить, що юні майстри інкрустують дерево в дереві. А замість штучних лаків вкривають свої вироби воском. Ті дихають – відтак живуть не одне століття. Пані Ярослава демонструє рахву – оздоблену візерунками дерев`яну шкатулку круглої форми. Каже, в такій посудині гуцули зберігають молочну продукцію – ту ж саму бринзу.

Дівчата – на метал, хлопці – на вишивку

Навчаючись ткацтву й вишивці, студенти коледжу опановують багато різних технік і прийомів. Усі їхні вишиті сорочки мають двосторонній малюнок. Свої секрети (а їх безліч) є і в роботі з металом: орнаментування, гравіювання (художня обробка), ковальська рубка, скручування, нанесення фактури (художнє ковальство). До речі, для створення різноманітних металевих прикрас в коледжі з 2006 року використовують срібло, а не мідь.

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

Для дипломної роботи студент готує кількадесят ескізів, а вже з них художня рада коледжу відбирає один остаточний. Ідеї своїх мистецьких витворів на захист диплому юний художник чи художниця виношує ще з 3 курсу. Пані Ярослава пояснює: підготовка до захисту не обмежується лише ескізами і вдосконаленням техніки. Це також науковий опис проекту – десятки, або навіть сотні сторінок тексту й малюнків.

- У нас із металом працюють 12 студентів – більшість дівчата, які вподобали художню обробку, - говорить завідувачка музеєм. - Навіть серед майбутніх ковалів є студентки. Знаю, що дві дівчини навчалися художній обробці дерева. Натомість чимало хлопців полюбили вишивку. Групи-курси у нас складаються з 10 дітей. Їх і не має бути більше, оскільки з кожним студентом треба індивідуально працювати. Вдень і навіть увечері. Зважте: наші діти після занять не блукають містом, шукаючи дешевих розваг.

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

фото зі сторінки коледжу у Фейсбук

Розповідаючи про коледж і його вихованців, пані Ярослава із гордістю називає імена славетних митців, знаних за межами України, котрі починали свій творчий шлях у Вижниці.

- Таких дітей, як у нас, немає ніде. Учора наші студенти завоювали 2 гран-прі на конкурсі молодих модельєрів «Водограй» у Косові (IX Міжнародний конкурс проходив 17-18 червня у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв – авт.). А навесні ми демонстрували свої роботи в Польщі. Вони були не гірші за ті, які презентують паризькі кутюр’є, - каже Ярослава Богдан.

Я ж наостанок додам, що в музеї можна навіть придбати деякі роботи випускників коледжу. Наголошу – це роботи автентичні, виготовлені руками справжніх майстрів (без перебільшень), котрі мають вишуканий художній смак і вкладають у свої твори душу. Без перебільшень. А це вже, як на мене, вище за ремесло. Ціни не конкретизуватиму, але вони тут значно нижчі за ціни на зовні подібні речі в сувенірних лавках Чернівців, Львова та Івано-Франківська.

Історична довідка

Історія Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка починається 15 жовтня 1905 року. Тоді за рішенням Буковинського парламенту почалося навчання у новоствореній україномовній мистецькій школі, що мала назву «Крайова школа різьбярства, токарства та металевої орнаментики (оздоби)». Ім`я визначного українського (гуцульського) майстра-різьбяра Василя Юрійовича Шкрібляка навчальний заклад отримав у 1990 році. При коледжі є музей, фонди якого нараховують 18 тис. експонатів.

Вижницький коледж невеличкий. Сьогодні тут за рахунок держави навчається близько 300 студентів за 3 спеціальностями (Декоративно-прикладне мистецтво, Образотворче мистецтво, Дизайн) та 7 спеціалізаціями: художня обробка дерева, художня обробка металу, художнє ковальство, художнє ткацтво, художня вишивка, моделювання та конструювання одягу, дизайн середовища, образотворче мистецтво та креслення.

Мистецькі навички в коледжі опановують діти не лише з Вижницького району, а й сусідніх Путильщини, Косівщини. Для приїжджих є гуртожиток, збудований ще в 1978 році. Діти поступають на 1 курс після 9 класів, вчаться спочатку на молодших спеціалістів 3 роки й 9 місяців, а далі, коли мають бажання і вдачу, стають бакалаврами і магістрами. Адже в 2004 році на базі коледжу відкрився факультет «Образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва» Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Зараз це факультет «Архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва».

Випускниками закладу свого часу були: народний артист України Василь Зінкевич, заслужений діяч мистецтв України Алла Дутківська, заслужені художники України Олександра Теліженко, Микола Білик, заслужені працівники культури Едуард Жуковський, Валерій Васьков, Валерій Жаворонков та інші.

Олександр Шульга

P.S.

Побувати у Вижниці і розповісти про коледж я мав нагоду завдяки прес-туру для місцевих блогерів до Чернівецької області. Його організував Center of Information Studies and Resource Service «Meridian» в рамках проекту «Мережеві медійні ініціативи на підтримку місцевих реформ» («МедіаПроРеформа»).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Хроніки ковідного стаціонару. Зі щоденника пацієнта

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?