Перейти до основного вмісту

Як активні блогери ходили до гуцулів у гори і що з того вийшло


Ніколи не розумів курортних лежебок, які марнують свій відпочинок на дорогих пляжах чи в барах готелів. Інша справа – почепити на спину рюкзак, взути кросівки і гайнути подалі в гори. Скажімо, в буковинські Карпати - на гостини до самобутніх гуцулів. Тож коли мені трапилася така нагода, я не зволікав.

Нагодою я називаю свою участь у нещодавньому 4-денному прес-турі в Чернівецьку область. Його організував Center of Information Studies and Resource Service «Meridian» в рамках проекту «Мережеві медійні ініціативи на підтримку місцевих реформ» («МедіаПроРеформа»).

За словами В`ячеслава, ми мусимо сьогодні здолати 11 км: пройти перевал Німчич, піднятися до хребта гори Просічної, котрий лежить на висоті 913 м над рівнем моря, проминути гряду скель Протяте Каміння, дістатися гуцульського хутора (його назва Околена) і звідти повернути назад.

Далі фоторепортаж про цю пригоду:

Як активні блогери ходили до гуцулів у гори і що з того вийшло


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.