Григорій Ванзуряк: «У кожному нашому дворі має жити підприємець» (фото)

про «Добрих газдів», бджолину терапію і секрети буковинської децентралізації

Один мій знайомий, колишній колгоспник, жалівся якось на новітніх реформаторів. Мовляв, затіяли децентралізацію, а зиск від неї мають лише ті громади, де є потужний аграрний чи промисловий ресурс або ж відомі на всю Україну туристичні родзинки. Однак, що робити територіям, котрим цього скарбу бракує? Донедавна я теж ставив собі таке питання. Поки не побував на Буковині.

Селище міського типу Глибока – районний центр і водночас центральна садиба однойменної об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Розташоване за 25 км на південь від Чернівців і в 12 км від кордону з Румунією. Оповідаючи гостям про свою домівку, глибочани жартують, що в НАТО вони ходять пішки, наче до себе додому.

Спитали: чим влада може допомогти?

Саме в цій громаді її мешканці ледь не на рівному місці вчаться заробляти гроші. А виборна влада декларує усіляку підтримку бізнес-ініціативам земляків. Для прикладу: вже другий рік поспіль в умовно депресивному селі Михайлівці (воно входить до складу ОТГ) працює кооперативна сироварня з колоритною для українця-східняка назвою «Добрі газди».

Сироварня має 2 чани об`ємом по 500 літрів. В  них нагрівають і охолоджують молоко

Сироварня дозволяє чотирьом десяткам родин, власникам корів і дрібної рогатої худоби, отримувати невеличкий, але стабільний дохід. Члени кооперативу здають молоко на переробку. Підприємство реалізує готову продукцію, а з виручки платить своїм постачальникам за сировину. Кілька селян мають на підприємстві постійну роботу. Продукцію глибочанських кооператорів знають за кордоном. Ба, сьогодні «Добрі газди» вже є туристичним об`єктом.

Побачити, як буковинці варять оригінальні сири й довідатися про інші секрети успіху аграрної громади, я мав нагоду 30 травня. До Чернівецької області нас, журналістів і журналісток Лівобережної України, запросив у дводенний прес-тур «Досвід реформ на Буковині» Харківський прес-клуб Media Hub Kharkiv. Поїздка відбулася за підтримки «Медійної програми в Україні», яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і реалізує міжнародна організація Internews.

Наш гід на території Глибоцької ОТГ - її 44-річний голова Григорій Ванзуряк. До речі, в минулому він вчитель початкових класів і дворазовий очільник місцевої райради. На сироварню ми вирушаємо після короткого знайомства з історією цього буковинського куточка.

Голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк робить ставку на розвиток сільського підприємництва

- Якщо проаналізувати демографічні тенденції, то Михайлівку справді можна було б назвати депресивним селом, - розповідає пан Григорій. - Зважте самі: смертність тут у кілька разів перевищує народжуваність. Чимало людей виїздять на заробітки. Нині в селі мешкає трохи більше 600 душ – переважно пенсіонери й діти. Динаміка така, що впродовж наступних 10 років тут мало б залишитися лише кілька родин. Колись у Михайлівці був потужний колгосп, який вирощував племінну худобу. В 2004 році підприємство розпалося, люди втратили роботу.

Ці невтішні перспективи поставили нас перед фактом, що треба терміново відроджувати сільську економіку. Ми проаналізували, за рахунок чого після зникнення колгоспу виживають михайлівці. Виявилося: більшість тримають удома корів і торгують молоком, сметаною, домашнім сиром на ринках в Чернівцях і Глибокій. Спитали господарів, чим місцева влада може їм допомогти? Почули у відповідь: «Зробіть так, аби влітку, коли попит на молочку скорочується, а ціни падають, ми гарантовано і без збитків продавали весь свій асортимент». Так з`явився цей кооператив.

Селяни погодились, а австрійці дали грант

Голова пояснює, що ідея виготовляти з молока твердий сир виникла не випадково. Передусім тому, що при правильному зберіганні цей продукт довго не псується. Відтак, з ним можна виходити на ринок, коли є сприятлива кон`юктура. За словами пана Григорія, своїй появі сироварня завдячує проекту ПРООН (Программа розвитку ООН), спрямованого на поліпшення добробуту сільського населення, зокрема, й на Буковині. Проект, який фінансувала Агенція розвитку Австрії, стартував у 2017 році.

Громада подала заявку на конкурс міні-проектів і стала переможцем. Для майбутньої сироварні знайшли цілком придатне приміщення – будівлю колишньої лазні. За кошти ОТГ і місцевих підприємців його капітально відремонтували. Агенція виділила грант у сумі 256 тис. євро на придбання необхідного устаткування. Цікавий факт: серед почесних членів кооперативу є австрієць Йоганес Ляйтнер – правнук мешканця Глибокої часів Австро-Угорщини. Іноземець також долучився до запуску підприємства. Вже на початку 2018 року кооператив «Добрі гадзи» почав працювати.

- У Михайлівці корів тримають 64 родини, - продовжує Г. Ванзуряк. - Ми зібрали власників великої рогатої худоби і запропонували їм утворити кооператив. Пояснили, що це дасть змогу регулярно здавати молоко на сироварню й отримувати за нього гарантовану оплату. Половина селян згодилась, інші відмовились. Бо не повірили – побоялися, що то буде черговий колгосп.

Керувати кооперативом узявся місцевий депутат Володимир Білоус. Гостюючи в громаді, ми, журналісти, маємо нагоду поспілкуватися і з ним. Пан Володимир зустрічає нас на ганку сироварні й знайомить з арифметикою свого неприбуткового (така була умова донорів) підприємства. Керівник певен: за півтора роки існування «Добрі газди» довели свою ефективність.

Володимир Білоус - керівник кооперативної сироварні "Добрі газди"

За словами В. Білоуса, нині сироварня платить членам кооперативу 9 грн. за 1 літр молока жирністю 3,4%. Якщо жирність сягає позначки у 5%, ціна 1 літра зростає до 14 грн. Для порівняння: за даними Чернівецької облдержадміністрації, станом на 1 січня 2018 року молокозаводи купували сировину в домашніх господарствах по 5-6 грн. за 1 літр. Окрім коров’ячого михайлівське підприємство приймає козяче й овече молоко – вже за більшу ціну. Воно є основою для виготовлення окремих видів сиру. Скажімо, будзу копченого. Середня собівартість основної продукції «Добрих газдів» становить 200-220 грн. за 1 кг.

- Ми виробляємо тверді і напівтверді сири, весь асортимент кисломолочних продуктів. На сироварні працюють 6 робітників. Молоко, яке приносять селяни, проходить обов’язкову перевірку на якість і безпечність. Також наш ветеринар слідкує за тим, аби корови, кози та вівці, яких утримують члени кооперативу, були здоровими. Вся наша продукція абсолютно натуральна і не містить штучних домішок. Ми використовуємо лише якісні ферменти австрійського виробництва, - пояснює керівник.

До сироварні вже їздять туристи

Пан Володимир говорить, що потужності сироварні дозволяють щодоби переробляти до 1 тони молока. Поки що лінія переробки завантажена трохи більше, ніж наполовину. Згодом, під час оглядин сироварні, голова ОТГ пан Григорій розповідає журналістам про виробничу «кухню» підприємства, строки дозрівання того чи іншого виду сиру, їх смакові характеристики тощо. За словами наших гідів, нещодавно поважні гості з Австрії на чолі з послом цієї країни куштували сир, який у Михайлівці зварили понад рік тому. Іноземцям він дуже сподобався, з гордістю каже Г. Ванзуряк.

Аналізатор біологічного вмісту молока

- Попит на продукцію «Добрих газдів» зростає, - констатує очільник громади. – Наші сири замовляють поважні ресторатори в Чернівцях. Ми маємо в обласному центрі 6 точок продажу. Звісно, що мешканці Михайлівки й Глибоцької ОТГ також споживають сир місцевого виробництва. Бо він натуральний. Я думаю, ми розширимо асортимент своєї продукції і географію торгівлі. Між іншим, нашу сироварню вже відвідують екскурсійні групи туристів, тут для них проходять майстер-класи.

Утім, пан Григорій визнає, що чимала частина михайлівських господарів і надалі скептично ставляться до проекту. Вони самотужки продають власну молочку на ринках і не здають місцевим сироварам. До речі, отримувати плату за молоко й всілякі преференції від «Добрих газдів» можна лише, маючи статус члена цього кооперативу.

Наостанок екскурсії сировари частують нас своїми унікальними делікатесами. Вироблені вони за італійськими, голандськими і австрійськими технологіями, але за власними буковинськими рецептурами. Сир буковинський, глибоцький, михайлівський, червонодібровський…

"Добрі газди" виробляють 5 видів сирів, кожен з яких має свій оригінальний смак і строк дозрівання

 - Головна наша родзинка – будз копчений. Натуральний продукт з овечого молока, готується за оригінальним буковинським рецептом. Дозріває 2 тижні, підкопчується на дровах із черешні. За смаком дещо схожий на грецьку фету. Але мені більше смакує глибоцький – бо я ж таки глибочанин, - усміхається пан Григорій.

За кілька кроків від виробничого цеху сироварні працює лавка. Журналісти стають у чергу, аби придбати гостинців від «Добрих газдів».

Готову продукцію можна купити в лавці біля входу в сироварню

Кооперативна сироварня – не єдиний приклад успішної підтримки незаможних селян. У тій таки Михайлівці ми, журналісти, невдовзі знайомимося ще з одним міні-проектом, частково профінансованим австрійськими грантодавцями. Це апітерапевтичний комплекс «Мивіра», власником якого є родина пасічника Михайла Баловсяка і його дружини пані Віри. Комплекс працює вже рік. Своїм відвідувачам господарі пропонують оздоровчу процедуру – так званий сон на вулику. Говорять, вже є клієнти, але новому бізнесу ще потрібна розкрутка.

- Загалом, ми плануємо зробити на території громади повноцінний агротуристичний кластер (група об’єктів одного напрямку, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного – авт.), - коментує перспективи туристичного бізнес-напрямку в ОТГ пан голова.

Сон на вулику - метод лікування цілої низки хвороб за допомогою бджіл

Григорій Ванзуряк говорить, що в Глибокій не надто сподіваються на державну допомогу, а роблять ставку саме на розвиток малого і середнього підприємництва та залучення різноманітних грантів і інвестицій. Завдяки децентралізації це стало можливим, певен керівник. За його словами, протягом 3 років, відколи була створена Глибоцька ОТГ, вона успішно втілила 5 грантових проектів. 

- Якщо в кожному нашому дворі житиме підприємець, котрий зароблятиме собі і організує роботу найманим працівникам, тоді я можу вважати себе найуспішнішим головою в Україні, - відповідає на моє дещо риторичне питання про філософію розвитку громади пан Григорій.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Наша довідка:

Глибоцька ОТГ – утворена в 2015 році. Станом на 6 червня 2018 року об’єднує 5 сільських рад, де мешкає 13,5 тис. душ (в смт. Глибока – 9400 жителів). На території громади є районні лікарня і Центр зайнятості, сервісний центр МВС і 5 навчальних закладів – серед них ліцей і гімназія. В селах ОТГ мешкають представники 54 національностей. Левову частку складають українці, румуни і молдовани. На території громади розташовані кілька церков різних християнських конфесій.

Трохи історії:

Перша письмова згадка про Глибоку датована 1438 роком. Назва селища, ймовірно, пов’язана з глибокою улоговиною, де воно розташоване. Того ж таки 1438 року молдавський господар Ілля I наділив цією місцевістю придворного суддю Петра Гудиму. Відомо, що в 1747 році тут мешкало близько 30 родин. За кілька століть Глибока побувала під владою Туреччини, Австро-Угорщини, Румунії, Радянського Союзу. Від давніх часів тут лишилося чимало пам`яток архітектури.

Цікавий факт:

На початку 1980-х років неподалік селища Глибока відбувалися зйомки відомого радянського художнього фільму «Баллада о доблестном рыцаре Айвенго» (1982 р.). На кадрах сцени, де головний герой зустрічається з королем Річардом Левине Серце, можна побачити велетенський дуб. За словами мешканців Глибокої, він і досі росте в цій місцевості.