Перейти до основного вмісту

Як лозівчани святкували Великодень (фоторепортаж)



Щиро, з Божою ласкою і Україною в серці. Саме так зустріли Христове Воскресіння віряни Преображенської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ у Лозовій.

На святкову Літургію недільного ранку 28 квітня до храму на вулиці Новосвітській завітали десятки людей.



Прийшли родинами й поодинці, дорослі й малеча, містяни й мешканці довколишніх сіл, учасники російсько-української війни й волонтери, вчителі й громадські активісти.



Кожен приніс свого великоднього кошика. Перелік страв, що їх приготували для освячення лозівчани, традиційно склали паски з крашанками, шинка з сиром, хрін і сіль.




Перед початком Богослужіння парафіяни мали змогу сповідатися, а під час Літургії - причаститися.

До речі, Преображенська громада вже вчетверте святкує Великодень у власному храмі. Минулого року святкову Літургію проводив священик Харківського екзархату УГКЦ отець Андрій Насінник.

священик УГКЦ о. Андрій Насінник (8 квітня 2018 року)
Цього разу урочисту місію вперше взяв на себе отець В`ячеслав Труш. Сан священика він отримав влітку 2018 року, а до того часу був старостою громади.


Після освячення великодніх кошиків церковний хор громади заспівав духовний гімн України («Боже великий, Єдиний! Нам Україну храни»). По завершенню дійства його учасники зібралися в храмі за святковим столом.


За суб’єктивними підрахунками автора цього тексту, з року в рік кількість парафіян у Преображенській громаді зростає. І на Великоднє свято до храму приходить дедалі більше людей.



Нагадаємо, що святкування Великодня символізує два переходи: від земного життя до смерті та від смерті до вічного життя – воскресіння. Згідно з християнським вченням, кожна людина має пройти крізь такі переходи. Цікаво, що назва «пасха» походить від єврейського «песах» - «перехід».

Цікаво

Освячення великодніх кошиків є радше східноєвропейським обрядом. Взагалі, чи не кожна країна має свої цікаві традиції святкування Пасхи. Ось, що про це пише  Галицький кореспондент:

"В Африці, де мешкає понад 150 млн християн, Великдень є одним із найважливіших свят. Головна великодня страва складається зі смаженого рису та курки. В багатьох країнах Африки курятина коштує дуже дорого, тому такий смаколик є справжнім делікатесом.

В Індії традиція святкування Великодня започаткована ще з колоніальних часів. Незважаючи на те, що християни складають лише кілька відсотків від усього населення країни, святкування відбувається за кращими індійськими традиціями і нічим не поступається будь-якому ритуалу чи церемонії. Окрім цього, обмінюються кольоровими ліхтарями та пасхальними тістечками. Традиції малювати писанки індійці не мають, проте в магазинах та на ринках можна купити розфарбовані яйця та великоднього зайця.

У Німеччині, за повір’ям, великодній заєць розмальовує писанки та ховає в саду. Зранку після недільної служби діти із задоволенням їх шукають. А також в цей день дітям дарують шоколадні яйця та прикрашають дерева великодніми писанками.

Шведи прикрашають свої будинки великодніми квітами – жовтого, зеленого і білого кольорів. Крашанки шведи роблять з картону, а всередину кожного яйця кладуть велику цукерку.

У Мексиці святкують аж два тижні. Незважаючи на те, що Страсна п’ятниця передбачає стримання в усьому, в Мексиці все навпаки – починається Великодній карнавал, який супроводжується розкішними постановками страстей Христових.

У Греції на Великдень яйця фарбують лише у червоний колір.

Головною стравою великоднього столу в Італії є коломба, щось на кшталт нашої паски, але з лимонним ароматом.Часто вона покривається мигдалем і мигдальною глазур’ю. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на пікніки з друзями і родичами.

У Болгарії найстарша в родині жінка першим пофарбованим яйцем малює хрест на лобі всіх діточок у домі. Потім це яйце кладуть перед домашньою іконою. Зазвичай тоді ж печуть і великодні калачі, в які додають непарну кількість яєць".

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

* - йдеться про вірян Преображенської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ

Більше світлин з цієї події дивіться тут

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.