Щиро, з Божою
ласкою і Україною в серці. Саме так
зустріли Христове Воскресіння віряни Преображенської парафії Харківсько-Полтавської
єпархії УАПЦ у Лозовій.
На святкову Літургію недільного ранку 28 квітня до храму
на вулиці Новосвітській завітали десятки людей.
Прийшли родинами й поодинці, дорослі й малеча, містяни й
мешканці довколишніх сіл, учасники російсько-української війни й волонтери,
вчителі й громадські активісти.
Кожен приніс свого великоднього кошика. Перелік страв, що їх приготували для освячення лозівчани, традиційно
склали паски з крашанками, шинка з сиром, хрін і сіль.
Перед
початком Богослужіння
парафіяни мали змогу сповідатися, а під час Літургії - причаститися.
|
священик УГКЦ о. Андрій Насінник (8 квітня 2018 року) |
Цього разу урочисту місію вперше взяв на себе отець В`ячеслав Труш. Сан священика він отримав влітку 2018 року,
а до того часу був старостою громади.
Після освячення великодніх кошиків церковний хор громади
заспівав духовний гімн України («Боже великий, Єдиний! Нам Україну храни»). По
завершенню дійства його учасники зібралися в храмі за святковим столом.
За суб’єктивними підрахунками автора цього тексту, з року
в рік кількість парафіян у Преображенській громаді зростає. І на Великоднє
свято до храму приходить дедалі більше людей.
Нагадаємо,
що святкування Великодня символізує два переходи: від земного життя до смерті
та від смерті до вічного життя – воскресіння. Згідно з християнським вченням,
кожна людина має пройти крізь такі переходи. Цікаво, що назва «пасха»
походить від єврейського «песах» - «перехід».
Цікаво
Освячення
великодніх кошиків є радше східноєвропейським обрядом. Взагалі, чи не кожна
країна має свої цікаві традиції святкування Пасхи. Ось, що про це пише Галицький
кореспондент:
"В Африці,
де мешкає понад 150 млн християн, Великдень є одним із найважливіших
свят. Головна великодня страва складається зі смаженого рису та курки. В
багатьох країнах Африки курятина коштує дуже дорого, тому такий смаколик є
справжнім делікатесом.
В
Індії традиція святкування Великодня започаткована ще з колоніальних
часів. Незважаючи на те, що християни складають лише кілька відсотків від
усього населення країни, святкування відбувається за кращими індійськими
традиціями і нічим не поступається будь-якому ритуалу чи церемонії. Окрім
цього, обмінюються кольоровими ліхтарями та пасхальними тістечками. Традиції
малювати писанки індійці не мають, проте в магазинах та на ринках можна купити
розфарбовані яйця та великоднього зайця.
У Німеччині,
за повір’ям, великодній заєць розмальовує писанки та ховає в саду. Зранку після
недільної служби діти із задоволенням їх шукають. А також в цей день дітям
дарують шоколадні яйця та прикрашають дерева великодніми писанками.
Шведи прикрашають
свої будинки великодніми квітами – жовтого, зеленого і білого кольорів.
Крашанки шведи роблять з картону, а всередину кожного яйця кладуть велику
цукерку.
У Мексиці святкують
аж два тижні. Незважаючи на те, що Страсна п’ятниця передбачає
стримання в усьому, в Мексиці все навпаки – починається Великодній
карнавал, який супроводжується розкішними постановками страстей Христових.
У Греції на
Великдень яйця фарбують лише у червоний колір.
Головною
стравою великоднього столу в Італії є коломба, щось на кшталт нашої
паски, але з лимонним ароматом.Часто вона покривається мигдалем і мигдальною
глазур’ю. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на
пікніки з друзями і родичами.
У Болгарії найстарша
в родині жінка першим пофарбованим яйцем малює хрест на лобі всіх діточок у
домі. Потім це яйце кладуть перед домашньою іконою. Зазвичай тоді ж печуть і
великодні калачі, в які додають непарну кількість яєць".
Олександр Шульга для tv-news.dp.ua
* - йдеться про вірян Преображенської парафії
Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ
Більше світлин з цієї події дивіться тут
Коментарі
Дописати коментар