Перейти до основного вмісту

Шахтар із Придніпров`я знайшов відбитки доісторичних істот?


Коли гірник Ярослав Бахірєв учергове спускався до лави, він і гадки не мав, що стане автором дивної знахідки. У гірничій масі, яку транспортував стрічковий конвеєр, шахтар угледів чималу брилу. Розбив її і отетерів - ізсередини каменюку вкривали дивні візерунки...

Ярослав Бахірєв вже 15 років працює на шахті Самарська шахтоуправління Тернівське ДТЕК Павлоградвугілля. Він гірник видобувної дільниці №5. Випадок, яким зацікавилися історики з Дніпра, стався з терновчаніном кілька місяців тому.

- Я працював на збірному штреку 188 лави на горизонті 259 метрів, - розповідає хлопець. – Якоїсь миті на стрічці конвеєра з`явився величезний шматок породи. За допомогою відбійника я спробував було розбити брилу на частини, а потім на одній з відколотих пластин побачив, як мені здалося, відбитки скелета якоїсь доісторичної тварини.




За словами Ярослава, він акуратно розламав шматок породи і виніс рештки на поверхню. Донедавна вони зберігалися у нього вдома. Колеги і друзі, котрі час від часу відвідували оселю гірника, сприймали археологічну знахідку стримано. Тим часом, Ярослав мріяв самотужки розплутати загадку візерунків на каменях.

- Врешті-решт, моя дружина наполягла, аби я показав ці камені фахівцям. Мовляв, нехай знавці визначать, відбитки яких істот чи рослин вони містять, - каже Ярослав.



Експертну оцінку знахідці дали співробітники історичного музею імені Д. Яворницького. Ярослав двічі їздив до них у Дніпро. За словами гірника, у вчених шматки гірської породи викликали неабиякий інтерес.

- Музейники сказали, що вік цих уламків складає 280-300 мільйонів років. Гірська порода зберегла скам'янілі сліди деяких рослин і навіть комах тієї епохи, - ділиться шахтар.



А ось як прокоментувала цю подію журналістам «51 каналу» (Дніпро – прим. авт.) співробітниця відділу археології музею Оксана Рутківська (новини від 21 грудня):

- Ви тільки задумайтеся, 300 млн років! Перед вами перші дерева - кордаїти... Ці дерева були дуже високими, діаметром до 2 метрів і заввишки 30-35 метрів. Крім відбитків дерев тут є відбитки лепідодендронів і сигилляріїв (вимерлі деревоподібні рослини - прим. авт.).



А, за словами біолога музею Володимира Манюка, на знайдених скам'янілостях є сліди доісторичних тварин.

- Це родичі морських їжаків, морських лілій і морських зірок. Це свідчить про те, що там, де зараз видобувають вугілля, колись було море. А залишки вуглистих дерев говорять про те, що це був берег лагуни... - цитують журналісти слова експерта.

Співробітники музею кажуть, що знахідки спершу вивчать археологи, потім їх передадуть у сховище музею для наступних експозицій.



- Я давно мріяв знайти під землею сліди доісторичних істот, - говорить Ярослав. - Хотілося відшукати останки хоча б якогось жучка, не кажучи вже про рептилій. Коли в музеї мені сказали, що на такій глибині в породі можуть зберегтися скам'янілі сліди великих комах того періоду, я надихнувся ще більше. Зараз ми проходимо 190-у лаву, і там теж у породі трапляються цікаві відбитки. Знаю, що багато моїх колег-шахтарів щось таке знаходять. Не я один. Просто на це не завжди звертають увагу, - пояснює ГРОЗ.

До речі

Археологічна знахідка терновчаніна - не перша, яку роблять шахтарі Західного Донбасу на підземних горизонтах. У 2012 році гірник шахти «Благодатна» Юрій Сащенко передав Павлоградському історико-краєзнавчому музею унікальний експонат - фрагмент гірської породи з відбитками, можливо, доісторичної рослини або навіть рептилії.




Як розповів тоді журналістам Юрій, знахідку він зробив в 1990-х роках. «Я працював ГРОЗ-м на «Благодатній». Лава, яку тільки почала відпрацьовувати моя ділянка, перебувала, якщо не помиляюся, на 325-му горизонті. І ось, коли після виїмки вугілля ми почали зачищати забій, мені до рук потрапив ось такий (показує) шматок породи. Розміром із газету і завтовшки приблизно 10-15 см. І на ньому був відбиток чи то якоїсь рослини, чи то павучка. Наприкінці зміни я взяв ножівку і найцікавіший фрагмент породного шматка випиляв. Забрав додому, і цей сувенір у мене зберігався багато років, - розповів гірник.

Олександр Шульга для Вісник Шахтаря, основні фото зроблені за допомогою стоп-кадру з відео 51 каналу

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.