Перейти до основного вмісту
Павлоградці по-домашньому вшанували своїх ветеранів

Просто, щиро і без партійних істерик. Саме так ініціативна группа павлоградців привітала своїх земляків-ветеранів з Днем Перемоги та 69-ю річницею закінчення Другої світової війни. Вшановували літніх фронтовиків, яких у Павлограді залишилось кілька чоловік, а також бабусів і дідусів - дітей війни, в одному з дворів мікрорайона ім. 40 роік Жовтня. Тут розташований місцевий осередок ветеранської ради. 




Два Миколи, які пройшли страшну війну... Микола Максимович Лимар (зліва) та Микола Павлович Молчанов




Вони скромні й невибагливі. Усе життя терпіли й вірили у світле майбутнє. Пережили війну, голод, трудодні, черги за ковбасою й дикий капіталізм. Усе те, що пощастило оминути їхнім ровесникам з переможеної країни.




Діма Білич (зліва) та Сергей Урсуляк - автори й організатори святкової зустрічі з ветеранами. Вже п*ять років готують для дідусів і бабусь такі теплі концерти







Дімі Біличу та Миколі Максимовичу Лимарю завжди є, про що поговорити. Один - громадський активіст Павлограда, небайдужа до життя міста людина. Інший - фронтовик, якому довелося пройти через важкі випробування й в обличчя бачити смерть.




Заграла музика, і наші ветерани пішли вальсувати... 





На зустріч завітала мама з доцею. Дівчинка трохи несміливо підійшла до Миколи Максимовича і вручила йому цю троянду.


Із старшокласницями колишній фронтовик виявляв неабияку галантність)






Охочих до традиційної солдатської каші виявилося чимало. Діма каже, що варив її на подвір*ї з самого ранку. 70-літровий казан мав задовольнити апетит усіх гостей свята.






Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.