Перейти до основного вмісту
Павлоградці по-домашньому вшанували своїх ветеранів

Просто, щиро і без партійних істерик. Саме так ініціативна группа павлоградців привітала своїх земляків-ветеранів з Днем Перемоги та 69-ю річницею закінчення Другої світової війни. Вшановували літніх фронтовиків, яких у Павлограді залишилось кілька чоловік, а також бабусів і дідусів - дітей війни, в одному з дворів мікрорайона ім. 40 роік Жовтня. Тут розташований місцевий осередок ветеранської ради. 




Два Миколи, які пройшли страшну війну... Микола Максимович Лимар (зліва) та Микола Павлович Молчанов




Вони скромні й невибагливі. Усе життя терпіли й вірили у світле майбутнє. Пережили війну, голод, трудодні, черги за ковбасою й дикий капіталізм. Усе те, що пощастило оминути їхнім ровесникам з переможеної країни.




Діма Білич (зліва) та Сергей Урсуляк - автори й організатори святкової зустрічі з ветеранами. Вже п*ять років готують для дідусів і бабусь такі теплі концерти







Дімі Біличу та Миколі Максимовичу Лимарю завжди є, про що поговорити. Один - громадський активіст Павлограда, небайдужа до життя міста людина. Інший - фронтовик, якому довелося пройти через важкі випробування й в обличчя бачити смерть.




Заграла музика, і наші ветерани пішли вальсувати... 





На зустріч завітала мама з доцею. Дівчинка трохи несміливо підійшла до Миколи Максимовича і вручила йому цю троянду.


Із старшокласницями колишній фронтовик виявляв неабияку галантність)






Охочих до традиційної солдатської каші виявилося чимало. Діма каже, що варив її на подвір*ї з самого ранку. 70-літровий казан мав задовольнити апетит усіх гостей свята.






Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

«Кожна відпрацьована година – це частинка сплетеної сітки» | Нотатки з війни

  У Лозовій на Харківщині волонтери невеличкого осередку від початку великої війни сплели близько 400 маскувальних сіток для наших захисників. Зізнаються, що трохи втомилися, але готові й далі працювати, бо мусять підтримувати і хлопців на фронті, і самих себе. А ще – демонструвати на загал силу українського духу.