Перейти до основного вмісту

"Я своє відвоював..." | Нотатки з війни

 

- Я своє відвоював... Три роки, чотири контузії... Та й вік уже... Якшо по-правильному, то моя категорія - 60 мінус. Болячки за@бали капітально... - підстаркуватий вояка сидить на вицвілому баулі - чекає на потяг. Його руки тремтять. Аби ж то від похмілля. Змарніле обличчя, сумні очі...

- Рушаю тепер на ППД, - ніби виправдовується чоловік, - шо там робитиму, ще не в курсі. Побачимо. Якось воно буде.

- Законну двадцятку матимеш, - втішаю незнайомця

Він спересердя лається:

- Та до біса ті гроші! Вже нічого не хочу. Нічого!  Лише відпочити. Бо не маю ні сил, ні здоров'я, ні самого себе.

- Удома й рідні стіни лікують, - мовлю шаблонну фразу. Побратим у відповідь мовчить...

Вокзал прифронтового міста. Півгодини до відправки. Пасажирів на пероні обмаль. 

- Коли воно ся скінчить? - бідкається сам до себе чолов'яга. Зводиться на ноги, чіпляє на спину рюкзак, хапає однією рукою товстого баула і прямує вздовж потяга - шукати свій вагон.

- Мо, ще зустрінемося! - гукаю йому навздогін. - Бережи себе. Старий хлоп повертає голову і махає мені рукою у відповідь.

Олександр Шульга. Січень 2025 року.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».