Перейти до основного вмісту

"Я своє відвоював..." | Нотатки з війни

 

- Я своє відвоював... Три роки, чотири контузії... Та й вік уже... Якшо по-правильному, то моя категорія - 60 мінус. Болячки за@бали капітально... - підстаркуватий вояка сидить на вицвілому баулі - чекає на потяг. Його руки тремтять. Аби ж то від похмілля. Змарніле обличчя, сумні очі...

- Рушаю тепер на ППД, - ніби виправдовується чоловік, - шо там робитиму, ще не в курсі. Побачимо. Якось воно буде.

- Законну двадцятку матимеш, - втішаю незнайомця

Він спересердя лається:

- Та до біса ті гроші! Вже нічого не хочу. Нічого!  Лише відпочити. Бо не маю ні сил, ні здоров'я, ні самого себе.

- Удома й рідні стіни лікують, - мовлю шаблонну фразу. Побратим у відповідь мовчить...

Вокзал прифронтового міста. Півгодини до відправки. Пасажирів на пероні обмаль. 

- Коли воно ся скінчить? - бідкається сам до себе чолов'яга. Зводиться на ноги, чіпляє на спину рюкзак, хапає однією рукою товстого баула і прямує вздовж потяга - шукати свій вагон.

- Мо, ще зустрінемося! - гукаю йому навздогін. - Бережи себе. Старий хлоп повертає голову і махає мені рукою у відповідь.

Олександр Шульга. Січень 2025 року.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Друг Старий: «Якщо ми не завершимо цю війну, в тих окопах сидітимуть наші діти...»

Одні вважають їх затятими радикалами, інші – шансом на порятунок для України, хтось - просто диваками, у багатьох вони викликають повагу, бо довелося воювати пліч-о-пліч. Про рух «Правий сектор», напевно, чули всі. Але не факт, що ті чутки є цілковитою правдою. Так само не кожна правда має суто романтичний ореол. Щоб не загубитися в міфах і побрехеньках, варто слухати й аналізувати. Зокрема, й інформацію з перших вуст.