Остання публікація

Греко-католики Лозової відзначили Трійцю (фото, відео)

Зображення
Лозівські греко-католики разом зі всією православною спільнотою відзначили День П’ятдесятниці (Свято Трійці, в народі – Зелена неділя). Зокрема, в храмі Преображенської парафії УГКЦ 20 червня відбулася урочиста Літургія.

У Павлограді влада й активісти ламають списи через червоно-чорний прапор


Одні бояться, що революційний символ дратуватиме літніх містян, інші апелюють до національних традицій і пам`яті побратимів

У Павлограді триває суперечка між низкою громадських активістів і мерією. Камінь спотикання – публічне використання в центрі міста на Алеї Слави червоно-чорного прапора. Активісти говорять, що він гідний того, аби майоріти поряд із державним, зокрема, біля меморіального знаку на честь загиблих в АТО земляків. Влада з цим не погоджується й апелює до думки інших містян  – противників національно-революційного символу.


Дискусії навколо публічного використання червоно-чорного прапору тривають у Павлограді вже не один рік. 10 вересня свій розлогий коментар із цього приводу дав очільник міста Анатолій Вершина. Його виступ на спільному засідання депутатських комісій міськради записали журналісти місцевого комунального телебачення.

Обурені містяни телефонують на гарячу лінію

За словами мера, міська влада домовилася з представниками волонтерської і ветеранської спільноти, що встановлені ними синьо-жовтий і червоно-чорний прапори простоять на Алеї Слави біля меморіального каменя два дні, починаючи з 29 серпня (День пам`яті загиблих захисників України). А потім ініціатори приберуть свій тимчасовий флагшток і знамена. Але, констатував Анатолій Вершина, цього не сталося, й порозумітися з активістами владі не вдалося.


Мер також повідомив депутатам, що на гарячу лінію міськвиконкому телефонують павлоградці, яких буцімто обурює наявність у центрі міста ідеологічно неприйнятного для них символу. Здебільшого своє невдоволення висловлюють літні містяни, уточнив голова.

- Після того, як сесія не прийняла рішення по наданню дозволу на встановлення прапора на центральній алеї, ми провели соціологічне опитування жителів міста, наскільки б вони хотіли бачити в ось таких публічних місцях цей прапор. 86% жителів Павлограда сказали, що вони б не хотіли бачити цей прапор, - доповів А. Вершина.

Він, однак, не сказав, чи поділяє цю позицію частини своїх земляків. Натомість зазначив, що серед місцевої молоді варто проводити роз’яснювальну роботу. Аби «молодь підростала зовсім інша і розуміла, що це за прапор…»

- Я ще раз звертаю увагу на те, що він (червоно-чорний прапор – прим. авт.) встановлений без відповідного дозволу. Ми опрацьовували з юридичним відділом – у нас немає підстав для того, щоб цей прапор прибрати. Якщо у нас немає підстав прибирати цей прапор, тому є така позиція, що взагалі тоді наша Алея Слави може перетворитися на те, що там можна буде встановлювати будь які прапори. Якщо хтось забажає, будь ласка, встановлюйте і нічого за це не буде. Але є відповідний порядок, - сказав мер.

І додав наостанок:

- Я намагався донести до ініціаторів, що не потрібно… тим більш, що буде День міста, прийдуть ветерани, які брали участь у Другій світовій війні. У них є інше трішки бачення. Вони також захищали свою країну. Вони також тисячами, мільйонами клали голови за те, щоб захистити тоді від фашистської чуми… На жаль, ми не можемо знайти цього порозуміння, не можемо знайти консолідації і ми щось хочемо від когось… Це те, що стосується прапора.

«Як виглядає приниження? А ось так!»

За кілька годин на сайті міськради і її виконкому з`явилося наступне повідомлення: «Останнім часом до виконкому неодноразово зверталися павлоградці з питанням щодо розміщення  червоно-чорного прапора на Алеї Слави. Надаємо роз’яснення щодо даного питання. У квітні поточного року на розгляд сесії Павлоградської міської ради деякими депутатами було винесено проект рішення щодо встановлення червоно-чорного прапора на Алеї Слави, але більшість депутатів не підтримала цього рішення.

Однак цей прапор було встановлено 23.08.2019 року за ініціативою окремих громадян міста до Дня незалежності України, а потім до Дня пам’яті загиблих захисників України. Представниками  міської влади проводилася роз’яснювальна робота з активістами, які встановили прапор, щодо відсутності підстав для його розміщення. Працівниками комунальних служб неодноразово було демонтовано червоно – чорний прапор, але активісти встановлюють його знову. Шановні павлоградці, з метою недопущення конфліктних ситуацій у громаді міста, просимо вас поважати думку більшості городян та  самостійно  прибрати червоно-чорний прапор з Алеї Слави».


Оприлюднений у мережах коментар мера і заклики місцевої влади до активістів прибрати «дражливий» символ з Алеї Слави одразу спричинили нову хвилю широкого інтернет-обговорення цієї теми.

Того ж вечора, 10 вересня, у мережі Фейсбук відома у Павлограді волонтерка Тетяна Найда (Татьяна Николаевна) звернулася до земляків із питанням: «А яка ваша думка? Чи має право під час нинішньої іноземної агресії в Україні висіти на пам'ятному камні загиблим Героям цієї війни символ національно-визвольної боротьби українського народу - червоно-чорний прапор? P.S. Не плутати з прапором політичних партій і організацій, бо на даний час він символізує лише боротьбу проти агресора, що порушив кордони нашої Держави. P.P.S. Даний символ в Україні не є державним прапором і не претендує на цю назву. Його використання в будь-який спосіб не заборонено».

На пост активістки відреагувало чимало її однодумців. Зокрема, ветеран російсько-української війни, депутат міськради і керівник КП «Муніципальна варта» Сергій Тищенко написав: «Скільки вже списів поламали в Павлограді на цьому питанні! МАЄ! Безперечно МАЄ! Те, що в нас населення боїться та не розуміє - це факт. Але коли валили символи тоталітарного минулого, це теж більшості не подобалось, але це було зроблено, бо цього вимагав час. І більшість змирилась, бо умови завжди диктують сильні. Хочеться вірити, що сили лишилися».


Дехто був ще жорсткішим. «Як виглядає приниження? А ось так! – написала інша волонтерка Анастасія Пономаренко. - Ті, хто зі зброєю в руках, залишивши своє розмірене життя, в 2014 році пішли боронити свою Землю, втрачаючи, і своє здоров'я, і своє життя, не є Героями в своїх містах? Так, є багато гарно написаних слів, які періодично лунають на заходах, але ж то тільки слова, й вони не щирі! Все в нас повинна вирішувати більшість (соц. опитування і т. ін.), згідно якого, вона, та більшість, не має жодної поваги до Воїнів, які зберегли мирне життя в місті!»

«Нам справді треба виховувати молодь»

Утім, опонентів ідеї розміщення в центрі міста червоно-чорного прапора серед павлоградців теж не бракувало. Користувач Фейсбуку на імя Андрій Возняк 9 вересня висловив свої враження від позитивних, на його думку, змін у місті. Але знайшов і ложку дьогтю у цих естетичних перетвореннях. «Не знаю, що робить прапор партії Правий сектор на Алеї Слави. Може хтось відповість? Чи зараз будь який прапорець можна вивішувати - демократія. Але мені здається - це занадто. Ми й так дуже й дуже заполітизовані», - прокоментував дописувач мережі.

Як би там не було, а станом на 13 вересня обидва прапори (синьо-жовтий і червоно-чорний) стояли у саморобному флагштоку біля пам`ятного каменя на честь честь загиблих на Донеччині павлоградських захисників України. Охороняли символи активісти громадського формування ОГП «Штаб національного захисту Дніпропетровської області». Сам камінь міська влада встановила на Алеї Слави 3 роки тому. В мерії передбачають, що згодом тут буде повноцінний пам’ятник полеглим борцям (над його виготовленням начебто вже працюють).


- Встановити над меморіальним каменем прапори вирішили представники кількох громадських організацій ветеранів АТО і учасників ООС, волонтерів, - пояснила журналістові активістка волонтерської спільноти Павлограда й депутат міськради Ганна Третьяк-Прудська. – Це було наше спільне рішення. І прибирати ці символи звідти ніхто з нас не збирався. Адже це нова історія нашого міста, на якій мають виховуватися сучасні і майбутні покоління.

Водночас ми розробили просвітницьку програму для школярів, яку запропонуємо розглянути меру, депутатам, освітянам. Діти та молодь мають дізнатися про історію червоно-чорного прапора, хто й де під ним воював і як загинув, захищаючи Незалежну Україну. Своїми особистими спогадами готові поділитися зі школярами колишні бійці й волонтери. Маємо також ідею організувати історико-пізнавальний конкурс серед шкіл міста, а переможців нагородити поїздкою у Дніпро в знамениту піцерію «Pizza Veterano». Нам справді треба виховувати молодь. Щоб вона зростала на українських символах, українських героях і українській історії. Щоб наші діти могли протистояти ідеології «руського миру».



Нагадаємо, державний і революційний символи з`явилися на Алеї Слави 24 серпня 2019 року. Їх встановили під час «Ходи Єдності» її учасники (ветерани російсько-української війни). Але вперше питання публічного використання революційного прапора постало у Павлограді взимку. Тоді обранці від фракції "Самопоміч" Ігор Зінько і Ганна Третьяк запропонували ідею вивішувати прапор боротьби тричі на рік - у День пам'яті Героїв Крут, День українського добровольця та День захисника України. Однак під час пленарного засідання сесії міськради 20 лютого депутати не змогли порозумітися і відклали вирішення питання на невизначений час.

Натомість патріотична спільнота відреагувала на таку позицію депутатської більшості флешмобом. Активні містяни почали масово вивішувати червоно-чорні прапори на приватних будівлях. Один із таких символів боротьби замайорів у центрі міста поблизу мережевого супермаркету. До речі, прапор там і досі височіє. До Дня Незалежності активісти його оновили.

Олександр Шульга

P.S.

Вранці 13 вересня ініціатори встановлення прапорів повідомили журналістові, що між ними (активістами) й владою таки триває пошук компромісів. Зокрема, й щодо можливості укріпити флагштоки біля каменя. Відтак, прапори мають стояти.

До речі

Практика офіційного використання червоно-чорного прапора під час державних свят насправді поширена в Україні. І не лише в західних областях, де сильні національні («бандерівські») традиції. Скажімо, 25 травня 2018 року Полтавська міськрада вирішила, що відтепер у святкові дні поряд із державним прапором на щоглах офіційних установ майорітиме червоно-чорне знамено. У 2018 році до списку міст, де влада ухвалила аналогічні рішення, приєдналися Черкаси, Житомир, Львів, Хмельницький, Тернопіль. Зрештою, яскравим прикладом цієї тенденції став Київ.

Навесні того ж року група народних депутатів підготувала законопроект «Про Прапор Національної Гідності». Документ мав законодавчо затвердити правила використання червоно-чорного прапора органами державної влади. «У сучасній українській історіографії червоно-чорний прапор є символом незламності українського духу, вірності військовим традиціям та присязі на вірність народові України», – йшлося в пояснювальній записці до проекту закону. Однак більш, ніж за рік, проект відкликали з розгляду. На сайті Верховної Ради стоїть дата, коли це сталося – 29 серпня 2019 року (День пам’яті загиблих захисників України). Чи буде новий склад парламенту ініціювати подібний закон, не відомо.

Довідка:

Поєднання червоного й чорного кольорів, як і, власне, сам червоно-чорний прапор, мають в Україні давні традиції. Адже чорний - символізує українську землю, а червоний – кров, яку пролили за неї борці. Ці кольори можна побачити поруч на національному вбранні й крашанках. Є вони й у відомій «Пісні про рушник» на вірш Андрія Малишка. Свідченням того, що червоно-чорні прапори використовували запорізькі козаки, є відома картина Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану». Художника консультував сам Дмитро Яворницький, який дуже глибоко дослідив тему козаччини й побут запорізьців.  На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького митець змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори.


Ці ж кольори слугували ідеологічними символами для Українських Січових стрільців під час Першої світової війни. Вони вишивали собі червоним і чорним одяг та співали пісні про червоне і чорне. Часом цей прапор підіймали вояки УПА, але у бій ішли переважно під жовто-синіми знаменами. Дослідники кажуть, що жовто-синій прапор символізує державність, українську соборність, а червоно-чорний - є українсько-революційним прапором. І він символізує боротьбу, опір. До речі, червоно-чорний прапор використовувався на початку 20 століття як символ протестного руху в Європі, у Південній Америці і Африці.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Хроніки ковідного стаціонару. Зі щоденника пацієнта

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?