Перейти до основного вмісту

Частинка українського Донецька в центрі Маріуполя



Старенький «Чапаєв» у тамбурі, чорне піаніно на стіні і дерев`яні ящики-люстри попід стелею. Упереміж із вініловими платівками. Велике коло над баром окреслює цитату Пікассо «Youth has no age» («Молодість не має віку»). Усе вкупі створює оригінальний антураж арт-кавярні під назвою «Izba-читальня». Розташована вона у самісінькому центрі Маріуполя.

Про креативний арт-майданчик на розі проспекту Миру і вулиці Грецької українські медіа вже писали чимало. Ще більше розповідали про його ідейного натхненника донеччанина Богдана Чабана.


Нагода побувати в Маріуполі трапилася мені в серпні цього року. Допоміг Харківський прес-клуб. До кав`ярні ми з друзями-медійниками завітали поспілкуватися зі своїми маріупольськими колегами й колежанками. Бесіда склалася цікаво, але то окрема історія. Додам своїх вражень від побаченого. Можливо когось, хто раптом опиниться в прифронтовому місті, вони спонукають зазирнути й до цієї культурної оази.



У 2012 році, до початку російсько-української війни, 17-річний юнак разом із однодумцями створив у Донецьку кав`ярню. Назвав її «Izba-читальня». Заклад став улюбленим місцем зустрічей для інтелектуалів і мистецької публіки.

Та 2014 рік змінив життя Богдана. Парубок із проукраїнськими поглядами ризикував опинитися «на підвалі» у бойовиків Гіркіна. Тому в липні мусив із приятелем тікати до Маріуполя. Потім записався до одного з українських добробатів і став воювати з окупантами. За якийсь час повернувся до цивільного життя й удруге відкрив свою кав`ярню. Вже в Маріуполі.

Кошти на втілення проекту Богдан Чабан знайшов завдяки грантовим можливостям Програми розвитку ООН. Своє плече підставили і його бойові побратими. У червні 2016 року маріупольська «Izba-читальня» приймала перших відвідувачів.



Приміщення облаштували книжковими полицями. Стелажі з разноманітною букіністикою встановили навіть у тамбурі кав`ярні. Бібліотеку наповнили найрізноманітнішою літературою – від радянських шкільних хрестоматій до світової класики і навіть «Чапаєва». Книжки дарували самі відвідувачі. Подекуди десятками штук.

Стелю прикрасили оригінальними люстрами (у формі дерев`яних ящиків) та грамплатівками. На стіні навпроти вікон «почепили» стареньке піаніно. Поруч змонтували імпровізовану сцену для виступів шляхетних гостей. Над баром на стіні намалювали коло, а в ньому написали цитату іспанського митця Пабло Пікасо – «Молодість не має віку». Є тут і другий поверх, теж з відповідним дизайном і невеличким балконом.



- Ми пропагуємо філософію молодості. Бо хочемо, аби наші відвідувачі розуміли: молодими їх робить не вік, а стан душі. Тому треба завжди йти вперед, - пояснює нинішній керівник закладу Микита Леуцький.

Він є другом Богдана Чабана. До речі, сам засновник «Izbи-читальні» сьогодні працює в іншому проекті – над розвитком мережі ресторанів «Pizza Veterano».

- Тут проходять різноманітні творчі вечори, ми запрошуємо до себе відомих гостей (свої вірші тут читав Сергій Жадан - прим. авт.), - говорить М. Леуцький. - Останнім часом телевізійники записують у нас свої інтерв`ю. Люди приходять сюди за книжками. Минулого тижня одна мешканка подарувала нам кілька ящиків книжок. Я радий, що ми продовжуємо справу Богдана і Олександра. Звісно, додаємо щось своє...


За словами Микити, будівля, де зараз розташована кав`ярня, має драматичну історію.

- До другої світової війни тут була катівня НКВС – у підвалах допитували людей, - розповідає власник. - Після війни розташували дитячий будинок, потім – галантерейний магазин. Але ми дуже раді, що саме ця будівля стала місцем для втілення проекту «Izbи-читальні». Чому? Бо в першоджерелах виявили, що створення Маріуполя почалося  на перетині сучасних вулиць Миру і Грецької, можливо, саме десь тут...



Про кухню, асортимент напоїв і ціни на них можна дізнатися на сайті кав`ярні. Тож я про це не писатиму. Втім, інші відвідувачі арт-закладу визнають, що готувати тут уміють.

У 450-тисячному місті, яке донедавна повністю залежало від своїх металургійних гігантів, затишна інтелектуальна кав`ярня виглядає справжньою оазою. Разом із іншими культурними родзинками.

Олександр Шульга

Матеріал підготовлений за підсумками прес-туру «Досвід реформ у Приазов’ї», який проходив 1-2 серпня в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні». Програма фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), а виконує її міжнародна організація Internews.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».