- Буває, в розмовах чую: «А що вам там платять?» Безглузді питання, але є й такі. На третьому році великої війни люди не розуміють сутність терміну «волонтерство», - говорить Людмила Куштим, керівниця спільноти «Омофор» (м. Лозова, Харківщина). Від початку свого заснування у червні 2022 року цей невеличкий волонтерський осередок передав бійцям ЗСУ вже 263 маскувальні сітки.
Восени 2023 року «Омофор» знайшов прихисток в одному з комунальних приміщень міста. Основне заняття – плетіння маскувальних сіток та виготовлення інших аксесуарів захисту для українських військових. Кістяк волонтерів складають трохи менше 20 лозівчан. Це люди різного віку, об’єднані патріотичною місією. Поза стінами осередку «Омофор» має кілька сотень прихильників і низку постійних донаторів.
- Сітки ми виготовляємо на замовлення бійців, - говорить пані Людмила. - Під конкретні колір і розмір. Маскувальним елементом слугує спанбонд (синтетичний текстиль – авт.). Це дуже зручний матеріал - він легкий і швидко сохне. Раніше ми використовували звичайне ганчір’я, обрізки одягу тощо. Продукція виходила важкою, довго тримала у собі вологу, рвалася. Одним словом, була неефективною. Наші нові сітки важать лише кілька кілограмів - залежно від розміру.
За словами волонтерки, краї сітки обов’язково скріплюють по
периметру, щоб вона не розповзалася. У плетінні «омофорівці» послуговуються
власною технологією. Смужки нарізують у формі листочків. Консультуються у
хлопців і щодо кольорової гами, і щодо щільності в’язки. Свої сітки впізнають
на численних фото, які надсилають волонтерам бійці. «Клієнти» лозівського
осередку - це представники бойових підрозділів ЗСУ, які тримають оборону на
різних напрямках. Від початку свого заснування у червні 2022 року волонтери передали
бійцям вже 263 маскувальні сітки.
- В переліку нашої продукції є й інша родзинка - маскувальні кавери на шоломи. Їх ми теж виготовляємо зі спандбоду. Ось цей кавер зв’язала пані Олександра. Вона за професією кравчиня, тож до роботи підходить дуже ретельно. Її син на фронті, і він може підказати, які кольори для індивідуального маскування актуальні на сьогодні, - пані Людмила тримає в руках нашоломну «кікімору», демонструючи, яка вона легка й компактна.
Крім маскувальних сіток «омофорівці» виготовляли взимку окопні свічки, купували хлопцям на «нулі» хімічні грілки. Відправляли на фронт енергетичні батончики, готували намазки із сала й часника. Продукти купували за власні кошти.
- Так, у нас працюють здебільшого люди пенсійного віку, - говорить керівниця осередку. - Наш старійшина – Василь Павлович. Це дуже роботяща, відповідальна і талановита особистість. Має чудовий голос. Він і пані Олександра інколи тішать нас своїм співом. Наймолодша представниця «Омофору» – шестирічна Веронічка. Зараз дитина відпочиває з мамою у Франції. Колись її до нас привела бабуся Галина Іванівна. Спочатку дівчинка була неговірка, але їй дуже подобалося розфасовувати баночки з тушкованим м’ясом. Вона підтримує усім настрій. Завжди слідкує за тим, аби в приміщеннях було прибрано. Її малюнки вже набули популярності серед українських бійців. І ті у відповідь записали для Вероніки відео з подякою. Вона наш талісман!
Людмила Куштим говорить, що «омофорівці» лишаються згуртованими й натхненими до роботи:
- Ми збираємося не лише для того, аби зробити свій волонтерський внесок у майбутню перемогу. Ми надзвичайно цінуємо наші дружні стосунки. У нас є свої традиції, ми разом відзначаємо свята, плануємо спільний відпочинок. Для нас також важливо передавати свій позитивний настрій хлопцям, які боронять нас на фронті.
Олександр Шульга
Коментарі
Дописати коментар