Перейти до основного вмісту

Греко-католики Лозової відзначили Трійцю (фото, відео)


Лозівські греко-католики разом зі всією православною спільнотою відзначили День П’ятдесятниці (Свято Трійці, в народі – Зелена неділя). Зокрема, в храмі Преображенської парафії УГКЦ 20 червня відбулася урочиста Літургія.

Святкову службу провів настоятель храму о. В’ячеслав Труш.



За словами священника, сьогоднішня Літургія на честь Святої Трійці – перша відтоді, як Преображенська парафія перейшла під юрисдикцію Української греко-католицької церкви (Харківський екзархат). І це символічно, каже настоятель, адже саме День П’ятидесятниці вважається днем народження Церкви.




- Наша парафія намагається задати моральний і світоглядний рівень для оточуючих. Ми реагуємо на суспільні виклики. Допомагаємо ближнім, беремо участь у різноманітних заходах. Але служіння Богові стоїть у нас на першому місці, - пояснює о. В’ячеслав.

Цей вишитий рушник подарувала храму майстриня-прихожанка із села Царедарівка 






Храм Преображенської парафії УГКЦ у Лозовій розташований на вулиці В. Яремчука, 25 (колишня вул. 50 років Жовтня). Нині громада нараховує понад 30 постійних вірян. Найбільші православні свята храм відвідують десятки лозівчан, сюди приїздять і мешканці довколишніх сіл.

Окрім Преображенської громади УГКЦ в Лозовій діє парафія Трьох Святителів, що також приналежна до греко-католицької церкви. Вона розташована на вулиці М. Грушевського, 5. Її настоятель – о. Андрій Насінник.

Довідка:

Свою назву Свято П’ятидесятниці отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів. Ця подія стала початком створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські конфесії. 

Свято П'ятдесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмату про трійцю - визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів.

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устелюють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. Українці прикрашають житло живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами: чебрецем, м'ятою, сон-травою.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.