На конях і велосипедах, у вишиванках і з прапорами


Лозова зустріла День Незалежності синьо-жовтими кольорами, вершниками у вишиванках і патріотичним велопробігом. Національні пісні теж, звісно, були. Головне відчуття: з нас потроху виходить малоросійство, а справжні патріоти перестають бути маргіналами у своєму місті.

Один невеличкий епізод вже надвечір 24 серпня лише підтвердив ці відчуття. Малий хлопчина, що разом із матусею вертався зі свята додому, вчив її правильно вітатися. Вочевидь, десь підслухав і запам`ятав. Малюк говорив російською: «…нужно отвечать «Героям слава», а если ты первый говоришь, то – «Слава Украине»». Відповідь мами загубилася у вуличному гаморі.

Така от деталь. Дещо більше за неї можуть розповісти наступні світлини. Для їх автора свято почалося з кількаметрового українського прапора, який розгорнули дівчата й хлопці, готуючись вирушити проспектом міста.

А ось, певно, наймолодша учасниця ходи. Мама дівчинки люб`язно дозволила журналісту сфотографувати свою красуню-україночку.


Попереду прапороносців вишикувались (якщо можна назвати це шикуванням) кілька кіннотників. Без зброї, але з прапором і у вишиванках.



Коні трохи гарцювали, не обійшлося, на жаль, без пригод. Один з коней раптом перечепився й вже за мить лежав на спині. Його наїзниця теж опинилася долі, жінка трохи забилася, але все минулося.

Ні, постраждала не ця симпатична дівчина. Просто вона чимось нагадала мені образ древньої амазонки з причорноморських степів
.

Ми вже звикли, що без «официальных лиц» жодне свято – не свято. Ну, то й що? Звісно, було б шикарно, аби керманичі й очільники прибули сюди теж верхи, але то вже мої забаганки любителя екстремальних картинок. Для тих, хто не впізнав героїв на фото, нагадую: зліва - депутат Харківської облради Володимир Зеленський, у центрі – депутат ВР, голова ради директорів індустріально промислової групи УПЕК, до якої належить і лозівський ковальсько-механічний завод, Анатолій Гіршфельд, справа – мєр Лозової Сергій Степанов. До речі, кажуть, що коні на святі з`явилися завдяки йому.


Прапороносна хода здолала частину проспекта Перемоги й завернула до традиційного місця усіх масових святкувань Лозової – майданчика біля міського палацу культури. Але цього вже немає на фото, натомість, є картинка приготувань активістів до патріотичного велопробігу.




Доки учасники маршу на колесах прикрашали своїх залізних коней, журналіст спробував зробити загальний портрет активістів. Ось, що з цього вийшло.





Вже за чверть години колона з кількох десятків велосипедистів, юних і не дуже, рушила вулицями міста. Попереду з гучномовцем – «самооборонівець» Ігор Коломак. «Слава Україні!» - вигукує він. Позаду в один голос лунає відповідь: «Героям слава».



У журналіста й фотографа є свої привілеї. Якщо інші учасники долають дистанцію, тиснучи на педалі, ми з Сергієм вправно обганяємо їх ось на цьому на скутері. Сергій за кермом, я позаду.


На одному з таких обгонів у об`єктив фотокамери потрапила невтомна активістка лозівського «Жіночого легіону» й радіоведуча FM-станції Тома.



Обов`язкова зупинка на кільцевому маршруті велосипедистів – сквер ім. Тараса Шевченко у центрі міста. Квіти до пам`ятника великому Кобзареві – і знов у путь.


Завершальний етап дистанції виявився найскладнішим для велосипедистів. Принаймі, так мені здалося. Патріоти вже пройшли на колесах чималий шлях, а тепер долають підйом угору.


Остання зупинка – хрест Героям війни за Україну 1917-1921 рр. Ще донедавна на цьому місці у парку «Перемоги» згадували борців-гайдамаків. Сьогодні тут вшановують хвилиною мовчання героїв 21 століття, які загинули в АТО. Згадують тих, хто стоїть на передовій




...і співають гімн...

Олександр Шульга

Підписуйтесь і переглядайте мій канал на Youtube

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У Лозовій на День міста ветерани АТО не схотіли йти у колоні разом із владою

Трагедія в Першотравенську. Чому підліток наклав на себе руки (оновлено)?

Справа Сергія Вязовиченка. Підозрюваних у його побитті випустили з-за грат додому