На власні очі

Піти до війська, щоб одного разу побачити Італію, а потім злітати у Тайвань? В українській армії і не таке можливо. Історія військовослужбовця 125 бригади СВ ЗСУ Валерія Шажка – яскравий тому приклад. Зауважимо, що він спортсмен, і за кордон обидва рази їздив для участі у міжнародних легкоатлетичних змаганнях.

  «Як я дозрів до війська? Набридло сидіти вдома і ні на що не впливати. Зрозумів, що все більше моїх друзів воює, а я – лишаюся спостерігачем», - розповідає молодий хлопець із позивним Лемберг. Ось уже кілька місяців він служить у роті ударних безпілотників 125-ї бригади ТрО СВ ЗСУ. Разом із побратимами дає прочуханки ворогові на одному зі східних напрямків. Визнає, що завдання у нього надскладні, але робота його заводить.