Перейти до основного вмісту

"Павлоградська Самооборона" відзначила третю річницю свого створення


Активісти громадського формування "Павлоградська Самооборона" відзначили 15 квітня третю річницю з дня створення своєї організації. Одним із лейтмотивів далеко не формальних урочистостей, які пройшли в центрі Павлограда, стала тема єдності всіх патріотів міста перед лицем російської агресії і боротьби з українськими корупціонерами.




 Вранці активісти провели патріотичний автопробіг. Акція стартувала з околиці Павлограда (в'їзд у місто з боку Донецька), де три роки тому силами місцевих жителів був побудований один із перших в Україні блокпостів. Трохи пізніше в сквері імені Тараса Шевченка "самооборонівці" провели урочистий мітинг. Його учасниками стали ветерани АТО, волонтери, депутати міської та обласної рад, духовенство УПЦ КП, "самооборонівці" з інших міст Дніпропетровщини.



Перед початком мітингу вихованці військово патріотична клубу "Сокіл" в ході показових виступів продемонстрували свої практичні навички та тактичні знання. Від імені ГФ "Павлоградська Самооборона" керівник штабу організації Сергій Тищенко вручив грамоти всім тим, хто словом і ділом підтримував громадське формування в його почесної місії. Також він передав подяки павлоградським волонтерам від імені військово-цивільної адміністрації Мар'їнки (прифронтове місто в Донецькій області). "Були пропозиції відзначити тут і бійців "Павлоградської Самооборони", але ми будемо домагатися, щоб це зробила сама наша влада", - зауважив С. Тищенко.





Він нагадав присутнім про історію створення громадського формування, про його роль у захисті міста від "русского мира", участі "самооборонівців" в охороні громадського порядку. Своїми спогадами про події трирічної давнини, пов'язані зі створенням і функціонуванням павлоградских блокпостів, цього дня ділилися багато учасників акції. "Зовнішній ворог наступає зі сходу, а є внутрішній ворог, який смокче кров з народа. Це корумповані чиновники, це ті злочинці, які сидять у владі і забирають останні крихти хліба у бабусь, у наших дітей, у нашого майбутнього. І я впевнений, що без перемоги в тилу не може бути перемоги на фронті. Тому треба згадати, як ми билися з супротивником раніше і стати тісніше плечем до плеча ... "- констатував С. Тищенко. Він також повідомив, що за три роки місцева влада так і не спромоглася підтримати активістів, які на волонтерських засадах беруть участь в патрулюванні вулиць, затримують правопорушників.



Довідка:

"Павлоградська Самооборона" виникла на хвилі революційних подій взимку 2013/2014 років як неформальна організація добровольців, готових захищати своє місто від місцевих і приїжджих тітушек. З весни 2014 року активісти разом з силовиками стали чергувати на блокпостах при в'їзді в Павлоград, брали участь в охороні важливих об'єктів, затриманні правопорушників. Влітку 2014 року багато активістів пішли на східний фронт захищати Україну (серед "самооборонівців" є загиблі). На початку осені 2014 року "Павлоградська Самооборона" отримала офіційний статус. Сьогодні це громадське формування, кістяк якого складають фронтовики, які пройшли загартування в важких боях на Донбасі. Організація налічує кілька десятків активістів. Частина з них разом з поліцейськими бере участь в патрулюванні вулиць Павлограда.

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.