Перейти до основного вмісту

У Лозовій волонтери створили патріотичний календар



Волонтери з Лозової випустили настінний календар на 2015 рік із промовистим гаслом: «Пишаємось бути українцями!» У центрі своєї дизайнерської розробки вони помістили фото свого земляка, бійця батальйону «Айдар» Євгена Городничука. 24 січня творці календаря презентували його під час вуличної акції зі збирання коштів на підтримку української армії.

У Лозовій місцеві активісти регулярно допомагають коштами, продуктами й одягом своїм землякам, котрі воюють за Україну на Донбасі. Волонтери кажуть, що ці пожертвування їм передають не лише заможні люди, а й навіть жебраки. Нещодавно лозівчани випустили патріотичний настінний календар та презентували його містянам.

Ініціатором вуличної акції зі збору пожертвувань на армію виступають активісти «Самооборони» та волонтерської організації «Жіночий легіон». З початком війни на Донбасі вони поряд з іншими волонтерськими групами збирають для своїх земляків, які захищають Україну у складі сил АТО, різну гуманітарну допомогу.

Простягають одну гривню... 

У суботу, 24 січня, біля волонтерського намету у центрі міста журналіст спостерігав якщо не ажіотаж, то помітне пожвавлення. Протягом півгодини лозовчани майже кожні кілька хвилин кидали у пластикову урну волонтерів грошові купюри. Жертвували від кількох сотень до 5-10 гривень за раз. У подарунок отримували кишенькові календарики із зображенням айдарівців. 

Лілія (активістка «Жіночого легіону»): «Допомагають дуже різні люди. Був такий випадок ще наприкінці осені минулого року. Підходять двоє - на вигляд, безпритульні. Простягають одну гривню і журяться, що більше не можуть дати. Це нас вразило тоді... А ще була жінка, вона щоразу підходила та плакала. Завжди кидала у скриньку по 20 гривень. Одного разу ми не вийшли, так вона засмутилася, потім нам про це сказала... 

Якось після новорічних свят, коли у народу грошей було катма, до нас підійшла бабуся. Напевно, років під 80, із паличкою. Дістала свій потертий гаманець, вийняла звідти 20 гривень і віддала нам. Ми їй говоримо: «Ви не хвилюйтеся, ці гроші нашим солдатам підуть». А вона відповідає: "Я знаю, тому й даю". Отак, а ми думаємо, що пенсіонери в нас нічого не розуміють...» 

Діти поділилися заощадженнями

За словами волонтерів, найохочіше жертвують на допомогу фронту лозівчанки, дещо рідше – чоловіки, проте вони кидають у скриньку більші суми. Зрозуміло, є й ті, хто звинувачує волонтерів у підтримці «розв'язаної олігархами» війни. 

Олена, активіст «Жіночого легіону»: «Зараз ці люди стали не так часто виявляти своє невдоволення. Але теж трапляється. Буває, підходять, кажуть: «Якби ви тут не стояли і гроші не збирали, то й війни вже не було б. Якого х...на ви тут стоїте? І вилаяти можуть. Але таких випадків поменшало. Зараз увесь негатив спрямований на уряд: мовляв, куди він витрачає гроші? Пропонують нам збирати гроші в олігархів, у Порошенка. А одна молода жінка сказала, що ми збираємо гроші американцям. Дуже тішить, коли діти допомагають. Онука мого співробітника випросила в дідуся гроші і кинула нам у скриньку. Це приємно. Якось після дня Святого Миколая до нас підійшли двоє діток - хлопчик і дівчинка, віком 10-12 років. Передали 50 гривень для українських захисників».

Волонтери кажуть, що, стоячи на перехресті у центрі міста (вул. Володарського та Лібкнехта), вони щодня збирають від кількох сотень до 1000 гривень. «Я не вірю, що наші люди припинять допомагати фронту», - певна Олена.

До речі. 

Протягом грудня 2014 року активісти «Жіночого легіону» та «Самооборони» зібрали під час вуличних акцій понад 27 тис грн. пожертвувань своїх земляків. Про це 19 січня повідомила у мережі "Фейсбук" лозовська журналістка Валерія Гецко.

Олександр Шульга для «Популярных Ведомостей»

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.