Перейти до основного вмісту

Як українці святкують Івана Купала (відео)


Лівобережна Україна завжди шанувала традиції купальського свята. Щороку на березі мальовничого ставу, що у селі Катеринівка Лозівського району, місцеві школярі й закохані у свій край і його історію педагоги влаштовували ввечері 6 липня  театралізоване дійство.

З обрядовими піснями (знайденими у самих глибинах народної пам`яті) й хороводами, веселими іграми, купальським вогнищем і віночками.

Ось така вона, Марена - жіночий символ поганських вірувань. Згодом її топитимуть у ставі.

А поки не настала темрява, дітлахи бавляться в ігри, водять хороводи

Чимала заслуга в залученні своїх земляків до стародавніх традицій належить керівнику районного будинку дитячої і юнацької творчості Світлані Тихій.



Це вона разом з донькою Полиною, місцевими гуртківцями, вчителями й співаками сільського хору знаходить час, аби берегти для нащадків безцінний історичний спадок рідної землі.

Яке свято без української пісні?

Та без каші?


 І ось, настав час кидати свого віночка у воду...




Надвечір запалало купальське вогнище

Коли воно трохи згасло), найсміливіші почали свої молодецькі розваги

Кажуть, серед сміливців були навіть іноземці!)

Усі ці фото зроблено з трьох купальських свят, що відбулися у Катеринівці протягом 2009-2011 років. Слобожанські традиції (відео)

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.