Перейти до основного вмісту

Лозівчани вшанували героїв Небесної сотні


У Лозовій місцеві євромайданівці вшанували пам`ять загиблих під час кривавих сутичок, що тривали останні місяці між протестувальниками та силовиками у Києві. Активісти розгорнули кількаметровий жовто-синій прапор та рушили проспектом Перемоги.


Недільна акція 23 лютого зібрала близько 50 небайдужих мешканців 60-тисячного міста. Під час жалоби за вбитими героями Небесної Сотні (їх згадали поіменно) лозівчани запалили свічки й виконали національний гімн. Реакція перехожих та водіїв на доволі рідкісну для Лозової ходу патріотів була неоднозначною. Дехто вигукував на їх адресу образи, інші підтримували, скандуючи гасло «Слава Україні!», кілька автомобілістів привітали колону сигналами. Втім більшість мовчки й насторожено спостерігала за рухом активістів.

               
Активісти традиційно зібралися поблизу супермаркета 4-го мікрорайона міста



                                         Вбитих кулями снайперів згадували поіменно



                          Загиблих героїв Небесної сотні вшанували хвилиною мовчання…




                                 
                                                    …вогнем лампадок…




...та свічок.



                                                      На честь героїв заспівали гімн





                       Серед активістів лозівського євромайдана були люди різного віку



«Нас поки не так багато, але ми – сила, бо за нами правда», - кажуть активісти


     
       Після вшанування загиблих героїв євромайданівці розгорнули національний прапор…



            …та рушили вздовж проспекта Перемоги до пам*ятника воїнам-афганцям


             

                      Дехто з перехожих поглядав на учасників ходи особливо «приязно»



Втім, євромайданівців така реакція не лякала, й вони впевнено рухались містом, закликаючи лозівчан прокидатись від страху та байдужості.

Олександр Шульга



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.