«Треба, щоб Янукович пішов з Президента, тоді тато приїде додому…»

Для письменницької і журналістської братії Євромайдан – то невичерпне джерело образів, типажів, ідей. Ось і Юрій Бутусов пише на фейсбуці про наміри зібрати докупи й видати книжкою окремі історії євромайданівців. Хороша ідея. Люди та їх вчинки не мають загубитися у часі. Навіть ті, що зовні не такі помітні.

Цього чоловіка, що на фото, я зустрів увечері 17 грудня в двох кроках від майданівської стели у IT-наметі. Звичайний чолов`яга. У позамайданівському житті, ми б з ним точно розминулися. А тут…

Він заходить до намету, відшукує вільну розетку на переносці й швиденько підключає до джерела живлення свого ноутбука. А потім заговорює з кимось по телефону. Розмовляє досить голосно, отож мені чути чи не кожне його слово. Досить швидко я розумію, що на тому кінці уявного дроту – синок чи донька цього чоловіка.

«Я виклав фотографії… Добре? – говорить він. - Побачиш тата там. Йо… Подивися в однокласниках фотографії… Хай мама відкриє. А зараз тато ще покладе фотографії… Попроси, а потім передзвониш, бо я зараз на комп’ютері печатаю… Як у тебе в школі? Добренько в школі? Ну, молодець. Чи здоровий? Маму слухаєш? …Тато тут ще недільку побуде… Треба бути, бо треба Януковича зняти. Треба, щоб Янукович пішов з Президента, тоді тато приїде додому…»

Чоловік кладе слухавку, а я не втримуюсь і запитую: «Дитина ваша все розуміє?» «Так. Це синок, у перший клас ходить», - охоче відповідає чоловік. А далі ми знайомимось. Чоловіка звуть Тарасом, живе на Закарпатті. «Навіщо я тут? – дивується чоловік. - Я приїхав за ідею». Говорить це абсолютно щиро й без жодної ознаки пафосу. Пояснює: «Так, сім`я відпустила, бо куди діватися? Я не хочу, щоб мого сина били».

«Я не з тих, що живуть бідно, - розповідає Тарас. - В мене жінка працює лікарем, тьоща працює вчителем. Так, можна було б у напівкорумпованій країні і далі жити, але чекати, щоб і мого сина били? І я вам чесно скажу, руку на серце поклавши, що всі люди терпіли його три роки… Ми терпіли, бо чекали приєднання до Євросоюзу, а якщо була б та асоціація, то означає, що все робилося б по законам. І люди його фактично терпіли… Які би не були ті три президенти, крали вони чи що, але вони якось мирно договорювались… Ніхто не розганяв студентів».

Тарас певен, що Євромайдан сам собою не розсмокчеться. Навіть якщо опозиція захоче його «злити».

Це було увечері 17 грудня. «Неділька», аби «зняти» Януковича, як це обіцяв Тарас своєму синові, вже давно минула. Я не знаю, чи й досі цей чоловік у Києві. Якщо ні, то певен, просто так він звідтіля не поїхав би.

Олександр Шульга